«Простак» як тест на людяність: що варто знати про роман, що невдовзі виходить друком
Неприйняття та остракізм – це проблеми, з якими стикаються ті, хто відрізняється від загальноприйнятих норм. Як ці теми відображаються в новому романі Марі-Од Мюрай «Простак», розповіла медіа-менеджерка видавництва «Ранок» Вікторія Лисенко.
***
Вміння говорити на незручні, табуйовані теми – маркер суспільної відповідальності та зрілості. Це допомагає працювати над створенням зони безпеки для всіх, хто хоча б раз стикався з невмотивованим осудом, неприйняттям, засудженням. Коли дивляться з-під лоба та шепочуться за спиною або відводять погляд і оминають, мов прокаженого.
Герой роману «Простак» Марі-Од Мюрай саме з тих, про кого пошепки кажуть «дивний/ не від світу сього/ чудний». І говорячи про нього у цьому матеріалі, ми розкажемо, чому історія «Простака» – це важливий крок до порозуміння, підтримки та, звісно ж, любові.
В українському перекладі «Простак» Марі-Од Мюрай вперше побачить світ у видавництві READBERRY. Права на видання книги команда READBERRY спільно з видавництвом «Ранок» (імпринтом якого є READBERRY) отримала здобувши грант Програми ЄС «Креативна Європа» («Поширення європейських літературних творів – 2024»).
Марі-Од Мюрай – сучасна французька письменниця, журналістка та сценаристка, лавреатка премії імені Г. К. Андерсена 2022 року, авторка 90 книг, які були перекладені 22 мовами світу. У віці 25 років Марі-Од Мюрай здобула ступінь доктора літератури в Сорбонні, а в 50 років була нагороджена орденом Почесного легіону за заслуги в літературі та освіті.
Як зазначила Євгенія Веремко, паблішерка та бренд-менеджерка видавництва, – «для READBERRY це можливість познайомити українського читача з сучасною європейською літературою, бо ми – європейці, і сьогодні як ніколи важливо продовжувати транслювати цю належність та спільний контекст у соціокультурному просторі». Тож «Простак» – перша ластівка з європейської серії до якої увійшли 5 книг, які завдяки гранту побачаться з українським читачем вже у найближчому майбутньому.
Про що «Простак»?
«Простак» – це історія хлопця з однойменним прізвиськом. От тільки Простак не такий простий. Хлопець має розум трирічної дитини, над ним постійно висить загроза опинитися у спецзакладі, а його ліпший друг – іграшковий кролик месьє Вухань. І Простак вважає його живим та здатним підтримувати діалог.
У Простака є молодший брат Клебер, який навчається в ліцеї та вперто намагається розібратися у своїх почуття до одразу двох дівчат. На їхній орендованій квартирі, де панує вайб таких собі «Друзів», регулярно можна почути цікаві розмови, тут спалахують ревнощі, веселощі, побутові труднощі та клубочаться страхи.
Тут, у тісному просторі спільного помешкання доведеться співіснувати геть різним людям. Але пов’яже їх між собою саме Простак, з його дотепними і наївно-прямими інсайтами, коментарями та порадами. Хлопець стає оптикою, яка пропускає крізь себе вчинки, погляди та рішення сусідів про квартирі. Саме Простак об’єктивно підсвічує у кожному його темряву та світло – у цьому суперсила хлопця.
Символізм обкладинки
Одним з головним персонажів роману є іграшковий кролик месьє Вухань, ліпший друг Простака. Він – уважний слухач, а ще провідник думок Простака та місток між ним та читачем. Євгенія Веремко підкреслює, що «розмови Простака з месьє Вуханем, і взагалі окреме життя кролика – це важлива частина книги. Власне, тому месьє Вухань на обкладинці. З одного боку – він крокує вперед: подорожує життям (у такому собі наймасштабнішому космічному і філософському сенсі). І водночас – тут же абсолютно наївний месьє Вухань, якого цікавлять дрібні пересічні речі».
Саме цю дуальність, яку транслює месьє Вухань було втілено в оформленні обкладинки роману. Як лагідне нагадування про те, що просте і складне, дитяче та доросле можуть гармонійно співіснувати у спільній площині. Доповнюючи та балансуючи одне одного, як, власне, месьє Вухань доповнює роздуми та істини, озвучені Простаком.
«Месьє Вухань виявився направду сміливим.
— Більше не підеш у ніч?
— Більше ніколи, — пообіцяв месьє Вухань. — А ти більше не залишиш мене в хатці?
Простак заперечно похитав головою. Обоє налякалися. Простак без месьє Вуханя — як месьє Вухань без Простака: повна безнадія».
Інклюзивність як маніфест
Марі-Од Мюрай не вперше звертається до тем інклюзивності у своїх романах. І її «Простак» – світлий, дуже дотепний та вдумливий маніфест інакшої людини, яка вписується у рамки суб’єктивної нормальності іноді навіть більше, ніж ті, хто і встановив ці рамки та визначення.
Безпосередність Простака, його наївні, проте влучні та лаконічні висловлювання про життя, стосунки та побутові дилеми транслюють важливість вміння не ускладнювати буття, сприймати його легко, відверто та з відкритою душею. Так, як сприймають цей світ діти, які ще не бояться показати свою вразливість та щире захоплення простими речами.
Простак стає лакмусом оточення. І саме у ставленні до нього люди демонструють своє справжнє єство. Чи здатні вони прийняти Простака, його особливості, страхи, переживання? Адже Простак безумовно приймає своє оточення таким, яким воно є, не вимагаючи від них жодних незручних змін.
