Янукович – Євросоюз: тести на демократію продовжуються?
Позавчора у Брюсселі пройшов кардинально важливий для нас саміт «ЄС-Україна». Дата несла в собі певний символ. Саме 25 лютого, але трьома роками раніше, Віктор Янукович офіційно обійняв посаду Президента України. Передбачалося, що високопоставлені єврочиновники, поряд із належними нагоді протокольними поздоровленнями, підготують для «іменинника» що-небудь ще. Бажано у вигляді матеріальної допомоги.
Власне, так воно і сталося. «Подарунок» від ЄС, як характеризують його третій день поспіль наші офіціозні ЗМІ, справді безпрецедентний за розміром. До цих пір жодна з країн, що не входить до Європейського Співтовариства, не винагороджувалася у такому обсязі!
Якщо ж перейти до конкретики, у Брюсселі Україна і Європейський Союз підписали угоду про виділення Києву макрофінансової допомоги в розмірі 610 млн. євро. З боку Києва угоду підписали міністр фінансів Юрій Колобов та голова Національного банку Ігор Соркін, з європейської – віце-президент Європейської комісії Олі Рен. Меморандум про взаєморозуміння передбачає виділення траншів кредиту в розмірі 100, 10, 250 і 250 млн. євро.
Перший транш виділять після набрання чинності Меморандуму, Кредитної угоди та висновку Європейської комісії щодо задовільного ходу реалізації домовленостей з МВФ. А ось подальші транші виділятимуться за результатами виконання урядом України визначених у Меморандумі критеріїв у сфері управління державними фінансами, торгівлі, енергетиці, а також реалізації податкової політики і політики у фінансовому секторі.
Термін реалізації програми допомоги становить два роки з моменту набуття чинності Меморандуму, а термін погашення кредиту складає 15 років.
Звістка про неймовірний рівень довіри Європи до України повинна б підняти авторитет влади, насамперед Сім’ї (під якою розуміються сам теперішній глава держави і новоспечений член «Українського Клубу Мільярдерів» Олександр Янукович, старший син Віктора Федоровича). При цьому не має значення, що розділивши обіцяні 610 000 000 євро на 45 мільйонів українців (навіть без відсотків), отримаємо «подушний» борг у розмірі 13, 5 євро з кожного громадянина, починаючи немовлям і кінчаючи пенсіонером. У дійсності ж єврокредит ляже тягарем на 15 мільйонів працюючого населення країни, склавши 45 євро на кожного працездатного.
Поява у столиці Євросоюзу Януковича-старшого, цілком можливо, – остання в його першій президентській каденції. У 2014-му Віктора Федоровича у Брюсселі навряд чи чекатимуть. Рік буде передвиборний і нікому не захочеться уславитися промоутером якогось там претендента з напіврозкраденої пострадянської держави, та ще й за кошти європейських платників податків.
Судячи з роздратованого виразу обличчя Президента, який вийшов до преси після двогодинного спілкування віч-на-віч із президентом Європейської Ради Германом ван Ромпеєм та головою Єврокомісії Жозе Мануелем Баррозу, співрозмовники Віктора Федоровича таки зуміли «завантажити» свого візаві всякими-різними повчальними сентенціями як мінімум на два роки вперед. Бесіда, за початковими розрахунками, мала обмежитись 20 протокольними хвилинками, не більше…
– У нас був конструктивний робочий саміт, ми зосередили свою увагу на трьох основних сферах, а саме: виборче правосуддя, вибори і реформи Порядку денного асоціації (України з ЄС – авт.), – сказав під час прес-конференції пан ван Ромпей .
– Я з нетерпінням очікую конкретних кроків з боку України, застосованих в трьох ключових областях: зміни у виборчому законодавстві, політичні та економічні реформи, а також вирішення проблеми виборчого правосуддя. – Це вже пан Баррозу безжально наступає на «хвору мозоль» Віктора Януковича. – То є контрольні точки, які повинні бути вирішені протягом дуже короткого часу.
Незважаючи на те, що обидва єврочиновника так і не озвучили імена та прізвища Юлії Тимошенко з Юрієм Луценком, всі прекрасно зрозуміли, кого саме в Україні торкнулося «виборче правосуддя».
Часу у правителів України й справді не так вже й багато. «Контрольний термін» – це травень 2013-го. А не листопад, коли у Вільнюсі підпишуть (або не підпишуть) Угоду про асоціацію.
Що буде, якщо Янукович з товаришами вкотре спробують пограти в кішки-мишки з європейськими політиками і придумають, як їм здасться, вагомий привід протримати екс-прем’єр-міністра і екс-главу МВС України за гратами аж до президентських виборів-2015?
Знаючі люди пророкують в цьому випадку запуск характерного і порядком набридлого жителям Старого Континенту механізму ЄСівської бюрократії. Відмовившись прийняти позитивне для України рішення на Вільнюському євросамміті, брюссельські заводії оголосять наступний «контрольний термін» – березень 2015 року. Не зуміє Віктор Федорович успішно пройти цей тест на демократію, – підписання Угоди про асоціацію пересунуть іще на 2 роки. У кращому випадку.
Олег БАЗАК
