Екологічні і унікальні: ляльки майстрині з Кропивницького подорожують світом (ФОТО)

Кропивничанка Ірина Ромасенко з 2015 року створює ляльки-тільди, які замовляють з усієї України та дарують закордон. У чому їх унікальність розпитала «Гречка».
Пошук цікавої творчості
Коли Ірина була у декреті, маючи вільний час, вирішила спробувати знайти щось нове та зайнятись мистецтвом, до цього працювала в торгівлі. Створювати ляльки навчилась через відео та інтернет майстер-класи.
-Раніше робила зачіски, але походила і розплела. Хотілось чогось такого, що жило б довше ніж пару днів. До цього вважала, що я взагалі не творча особистість. Був такий період, коли ляльки тільда мелькали всюди. Потрапили мені на очі і я почала цікавитись і погрузилась в цей світ,- каже майстриня.

Швейна машинка – найкраще капіталовкладення
Ірина зізнається, що раніше шити не вміла. На день народження подарували гроші і вона купила швейну машинку, хоча до цього ніколи не користувалась нею і не знала як. Навчилась теж за допомогою відео. Спочатку почала шити, потім вчилась в’язати, адже доводилось робити шапочки і снудики, щоб доповнювати образ ляльки.
-Це моє найкраще капіталовкладення, – каже майстриня.

-Був час коли намагалась робити все і відразу: в’язати рюкзаки, плюшеві іграшки, брошки, а потім все звузилось до ляльок, адже їх почали замовляти, а все інше відійшло на другий план. Це заняття мені до душі, бо спочатку я робила це для себе. Тільки зараз почала трохи продавати, не можна сказати, що це було тільки заради заробітку. Я думала, що нічого не вмію, чесно кажучи. Головне, щоб заняття подобалось і було цікаво.
За словами майстрині, головне якісні матеріали, тоді і робота буде гарна. Якщо купити тканину в секонд-хенді розпороти її і використовувати, то і вигляд буде відповідний.
Праця в творчому безладі
-Швейна машинка, купа тканин в коробочках – ділимо з дочкою стіл, вона уроки робить, а я – ляльки.
Зараз, маючи вже чотири роки досвіду, на виготовлення ляльки йде 3-4 дні, бо ж має ще домашні клопоти.
-Спочатку на тканину переводжу викройки, вирізаю, строчу і набиваю ляльку. Стомлює набивати іграшку, бо це не дуже цікаво. Найбільше в цьому процесі подобається одягати іграшку, але краще коли людина каже, якого кольору хоче, яке волосся і всі деталі, так легше,- розповідає Ірина.
Майстриня спочатку викройки робила по стандарту, а потім вже підлаштувала під себе. Матеріали раніше замовляла в інтернеті, а зараз купує тканину у місті. Взуття також переважно робить сама.
До речі, ляльки екологічні та без пластику.
Для кого іграшки
Іграшки замовляють і для дітей і для дорослих. Портретні переважно для дорослих.
Купують іграшки по Україні, а деякі летять в Німеччину, Канаду, Ізраїль, Грузію, Швейцарію.

Ціна фіксована 800 гривень лялька, сніговичок до Новорічних свят – 300.

– Клієнти деякі лають за таку маленьку ціну. В колег ціни 950, 1200 і вище,- додала Ірина.
–Кожного разу дивишся на ляльку і думаєш – це моя улюблена, робиш нову і та стає ще кращою. Можна втомлюватись робити ляльку одна за одною, іноді, хочеться як і від будь якої роботи відпочити, піти у відпустку.
Також часто замовляють портретні ляльки. За фотографією майстриня робить копію людини – повторюємо аксесуари, колір волосся, тощо.

Наприклад, такі ляльки на подарунок замовляють для вчителів та лікарів.

Має в наявності максимум одну-дві ляльки, тому на виставці ще не представляла роботи.
Про майстер-класи теж поки думає, адже потрібна на кожного учасника швейна машинка, а в майстрині вона одна. Цікавляться ними не з Кропивницького, а з Києва та Одеси.
-За ці роки в мене інтерес не зник, бо кожного разу щось новіше і новіше. Якщо раніше ти робила ляльку і одяг не знімався, то зараз можна його міняти.
Ірина Маслюкова




