Чого бракує Кропивницькому, аби згуртованість громади зростала?

Чому падає громадська активність?

З початком повномасштабного вторгнення 2022 року активна частина громади згуртувалася довкола допомоги військовим та переселенцям. Однак із часом рівень активності почав спадати. Війна триває третій рік, частина людей виїхала, а ті, хто залишився, відчувають втому та нестачу ресурсів.

Згідно з дослідженням компанії Info Sapiens (опитування проведене у березні 2024, вибірка відповідала розподілу дорослого населення України, опитано 2028 громадян), лише 47% людей, які не змінювали місця проживання під час війни, долучаються до громадських заходів. Це на 16% менше, ніж у 2022 році. Люди частіше підтримують неформальні ініціативи, які сприймаються ефективнішими, ніж офіційні проєкти.

“Гречка” провела інтервʼю з  мешканцями громади і з’ясувала, що  містяни долучаються до громадських ініціатив через матеріальну допомогу (донати, жертвування речей), а також через інформаційну підтримку (лайки, репости, медіа підтримка). Деякі особисто беруть участь в організації заходів, тренінгів або зборів, однак значна частина містян залишається осторонь.

Що мотивує людей брати участь у громадських ініціативах?

Серед ключових мотивацій:

• бажання допомогти іншим;
• прагнення покращити життя у місті;
• громадянська позиція;
• відчуття єдності та підтримки;
• бажання захистити демократичні цінності та права людини.

“Хочу жити в кращому, більш зручному місті, з підзвітними громаді чиновниками”, – каже 44-річний підприємець про те, чому долучається до громадського життя міста.

“Долучатися спонукає війна. Більшість ініціатив, до яких зараз долучаюся, спрямовані на розв’язання певних питань та задач, повʼязаних із війною…. роблю,  що можу на місці – хоча б ті донати, хоча б висвітлення подій, мітингів зборів. Громадянська позиція спонукає”, – пише 33-річна кропивничанка. 

Водночас серед причин, що стримують участь:

• брак часу через роботу та сімейні обов’язки;
• втома від постійного напруження;
• фінансові труднощі;
• недовіра до організаторів;
• відраза до маніпуляцій та примусу.

“Якщо доводиться жертвувати чимось, чим я не готова. Коли треба висилати кошти, а у мене їх бракує  навіть на необхідне. Коли присутня будь-яка маніпуляція з провиною та другосортністю людей, які не хочуть брати участь.. я проти такого. Також там, де треба фізично працювати чи довго стояти – я не можу фізично витримувати і не бачу сенсу знущатись над тілом”, – каже 31-річна фрилансерка про причини, які її відштовхують від громадських ініціатив.

Чи сприяє влада соціальній згуртованості  громади?

За словами керівниці відділу комунікацій з громадськістю Оксани Горбенко, у 2022 році згуртованість громади допомогла долати проблеми, зокрема пов’язані з переселенцями та забезпеченням військових у перші місяці повномасштабного вторгнення. Влада співпрацює з активістами, проте визнає, що процес ухвалення рішень часто ускладнюється бюрократією, на яку не впливає місцева влада, та конфліктами між представниками громади, які мають різні погляди.

Щоб покращити ситуацію, у Кропивницькому планують створити міський громадський хаб – простір для спільної роботи активістів, волонтерів та влади. Також організовують Форум громадянського суспільства для мережування між ініціативами.

Водночас опитаним респондентам хотілось би ще більше підтримки влади або ж чіткіших пояснень, чому на шляху до втілення ініціатив доводиться стикатися із бюрократією.

“Було б добре, якби міська влада хоча б не чинила  перепонів. Все, що намагаєшся зробити – стикається з купою барʼєрів. Коли хотіли посадити дерева, то змусили обійти понад 20 організацій і отримати від них дозволи. Коли все отримали та все ж посадили дерева – міська влада сказала, що ніяких дозволів не давала і то незаконно посаджені дерева”, – пише 30-річний айтівець.

Проте для проведення цієї роботи відділу комунікацій з громадськістю бракує працівників, а штат цього відомства наразі не розширюють.

Перешкоди для соціальної згуртованості та шляхи їх подолання

За словами активістки Вікторії Талашкевич, головний виклик – це вміння громади відновлюватися психологічно та емоційно. Якщо активісти вигорають, це послаблює весь громадський рух.

Дослідження «Відновлення України: пріоритети, ризики, включеність» (травень-червень 2023),в рамках якого проведене  32 глибинних інтервʼю з представниками громадських та благодійних організацій по всій країн, показало, що після перемоги українці будуть гуртуватися навколо відбудови. Водночас є ризик, що суспільна втома та фінансові труднощі перешкоджатимуть залученню широких верств населення.

Наші інтервʼю з кропивничанами   підтверджує ці тенденції. Відсутність часу, недовіра до ініціаторів та складна економічна ситуація – головні причини, чому люди не долучаються до громадського життя. Крім того, є нарікання на брак підтримки з боку міської влади.

Що допоможе, на думку людей, підвищити згуртованість Кропивницької громади?

1. Прозорість та довіра. Люди більше залучатимуться до ініціатив, якщо бачитимуть конкретний результат своїх зусиль та довірятимуть ініціаторам. Громадські організації, благодійні фонди та окремі активісти мають рухатись у напрямку прозорості і публічної звітності.
2. Психологічна підтримка активістів. Важливо створити механізми емоційної реабілітації, аби запобігти вигоранню тих, хто змінює місто вже зараз. 
3. Зменшення бюрократичних перепон. Чим легше буде реалізовувати ініціативи, тим більше містян залучатимуться до громадського сектору. Це стосується зокрема і певних законодавчих змін на державному рівні, адже влада на місцях не може нехтувати ними.
4. Інформування та заохочення. Більше розповідати про можливості долучення до активностей через соцмережі, місцеві медіа та реальні зустрічі, адже багато опитаних кажуть, що їм бракує інформації про ініціативи, до яких могли б долучитись. Зокрема, хотіли б бачити більше інформації у соцмережах.
5. Приклад особистої участі. Опитані повідомили, що їх мотивують історії знайомих, які вже беруть участь у громадському житті, приклади гуртування певних колективів, тож доцільно розповідати публічно про свої активності на користь міста.

Соціальна згуртованість – це не лише відчуття єдності, а й готовність діяти. Кропивницька громада продемонструвала потужну здатність до об’єднання, особливо в кризові періоди.   Отже,  потрібно підвищувати довіру, підтримувати  активістів, спрощувати механізми участі та краще  інформувати громади. Саме це дозволить зберегти енергію громадського руху і залучити до нього ще більше містян.