Кропивницький мріє про маркетингову стратегію: як шукають ключі до бренду міста?
«Яке місто – такі й люди. А які люди – таке й місто», – каже екскурсоводка й голова громадської організації «Екскурс-Інформ» Світлана Грищук. Вона стала однією учасниць зустрічі, присвяченій обговоренню маркетингової стратегії громади. Які проблеми під час зустрічей озвучили учасники й учасниці, які пропозиції щодо розвитку і брендування Кропивницького запропонували та що взагалі означає маркетингова стратегія — дізналася «Гречка».
Восени посадовиці Кропивницької міськради провели пʼять зустрічей зі студентською молоддю, щоб дізнатися, як вони бачать місто та який би девіз могли запропонувати. Шостою була зустріч із фахівцями — гідами, музейниками, громадськими діячами, аби почути, що саме, на їхню думку, заважає місту розвиватися, і що могло б стати його обличчям.
Кропивницькому бракує любові та смітників
Як згодом розповіла «Гречці» Світлана Грищук, темою зустрічі стала любов мешканців до свого міста — точніше, її брак.
«Перший, хто представляє місто – це його мешканець. Якщо він говорить про нього з любов’ю, це одразу відчувається. А якщо каже: “У нас брудно, доріг немає”, – то кому захочеться сюди їхати?», — каже Світлана Грищук.
На думку екскурсоводки, кропивничани мало знають історію свого міста, його архітектуру, культуру, визначних постатей. На екскурсії, навіть безоплатні, приходять переважно вимушені переселенці чи туристи. І розповіла, що ось нещодавно в місті проводили екскурсію для гостей з інших міст протягом двох днів — загалом близько пʼяти годин прогулянки. Отже, в місті справді є що показати.
«Ми маємо навчити людей любити своє місто. Бо поки люди не знають, що у нас цікавого, вони не можуть цим пишатися. Бувало в мене, що під час екскурсії кропивничанин, який тут все життя прожив, вперше змію на “Дзеркальному” побачив. Бо ми часто дивимося під ноги, а не навколо», — додає вона.
Серед проблем, які найчастіше згадували учасники зустрічі — засміченість, вирубка дерев, байдужість до зелених зон і занедбані історичні будівлі.
«Наше місто має багато пам’яток, але частина з них перетворилася на “пам’ятники безгосподарності”. Будівля колишнього кінотеатру “Казка” виглядає так, ніби туди прилетіла ракета. Туристи бачать це – і шоковані», — розповідає Світлана Грищук.
Інша болюча тема — відсутність місць для відпочинку. Гідеса Марина Віннік, яка теж брала участь у зустрічі, розповіла «Гречці», що наголосила насамперед на відсутності у місті місць для сімейного відпочинку.
«В місті дуже складно знайти локацію, де родина могла б просто прогулятись — не купуючи квитків, не їдучи в Дендропарк, а просто пройтися, провести час разом зеленим», — наголосила вона.
Вона звертала увагу і на парадокси благоустрою:
«У лісопарковій зоні кожні п’ятдесят метрів у нас поставили таблички “Не смітити. Штраф – 2700 грн”. Але жодної урни! От і виходить, що гроші на таблички є, а на смітники – ні», — обурилася Марина Віннік.
Окрім того, гідеса на несинхронність роботи культурних закладів.
«У нас музеї та бібліотеки працюють хто в суботу, хто в неділю, а вихідний мають щопонеділка. Хто не працює взагалі у вихідні дні. Приїжджають туристи – і двері зачинені. Було б добре якось уніфікувати, наприклад», — наголосила вона.
Ще одне зауваження – відсутність базової інфраструктури, зокрема інформації про громадський транспорт.
«Я дзвонила в електротранс і просила поставити хоча б таблички з розкладом маршрутів. А мені відповіли: “Подивіться на сайті”. Але не в усіх є смартфони. Люди з кнопковими телефонами просто стоять і чекають годинами», — додає вона.
Як зробити Кропивницький впізнаваним
Попри критику, учасники зустрічі зізнаються: Кропивницький має безліч переваг, якими можна і треба пишатися.
«Наше місто тихе, зелене, затишне. Туристи після екскурсій кажуть: “Тут час іде по-іншому”», — поділилася Світлана Грищук.
Однією з головних «візитівок» міста учасники називали архітектуру.
«Стара забудова в Кропивницькому збереглася цілими кварталами. Пройшовшись вулицями, можна відчути дух ХІХ століття. Але атмосферу подекуди псують хаотичні рекламні вивіски», — каже екскурсоводка.
Фахівці гостьового бізнесу запропонували, серед іншого, обрати брендові кольори для міста — наприклад, рожевий, золотавий та теракотовий. Адже в такі кольори фарбували історичні будинки у місті, такого кольору театр імені Кропивницького.
Також запропонували уніфікувати ті ж вивіски у місті — щонайменше в історичній його частині.
Водночас мешканці бачать Кропивницький як багатогранне місто.
«У нас є все – культура, архітектура, медицина, традиції, театр. Ми різні, і в цьому наша сила», — зазначила Світлана Грищук. Вона запропонувала зробити символом міста багатогранник – знак багатогранності міського життя.
Серед практичних ідей – створення сімейних зелених зон у кожному мікрорайоні, облаштування парків і майданчиків, проведення спільних акцій із висадки дерев.
«Не все потребує великих грошей. Інколи треба просто організувати людей. Колись школярі приїжджали в лісопаркову і садили сосни – і це була гордість. Чому б не повернути такі ініціативи?», — каже Марина Віннік.
Підсумовуючи, Світлана Грищук підкреслила:
«Місто і люди – це нероздільно. Ми самі створюємо образ свого міста. І якщо хочемо, щоб ним захоплювалися інші, мусимо почати із себе».
Театр як серце міста
Екскурсовод Василь Левицький під час зустрічі запропонував зробити символом міста театр Кропивницького. Він наголосив, що зміни потрібно почати інформаційні — через озвучування, проговорення, удосконалення.
«А вже після поступово замінювати зображення із контурами фортеці, вензелем цариці та подібним — на стилізовані, обіграні тематично й урізноманітнені зображення приміщення театру Кропивницького»,, — пояснив він «Гречці».
На його думку, брендування – це не про минуле, а про майбутнє, яке ми хочемо створити для себе.
«Кропивницький названий на честь театрального діяча, тож театр – це наша візитівка. Щоб не перекреслювати Тобілевичів та інших потужних театральних діячів їх часу, я запропонував брендувати не тільки Марка Кропивницького, а й театр як символ і узагальнення усіх, хто говорив зі сцени, думкою, словом і дією», — підкреслив Василь Левицький.
Пропозиції є — і що далі?
Ці зустрічі з обговореннями ініціював Кропивницький міський департамент з питань економічного розвитку. Це є частиною розробки маркетингової стратегії міста.
«Раніше в Кропивницькому ухвалили Стратегію розвитку міста до 2030 року. Маркетингова стратегія є частиною загальної, і ми тільки приступатимемо до її створення. Наш залучив міжнародну підтримку та ініціював проведення ось таких зустрічей з обговореннями», — пояснила «Гречці» заступниця начальника управління економіки, начальниця відділу економічного розвитку Аліна Пузакова.
Для проведення цих зустрічей міський департамент залучив підтримку у рамках проєкту «Відновлення та посилення спроможності громад», який реалізує Міжнародна організація з міграції за фінансової підтримки Німецького банку розвитку KfW.
«За рахунок міжнародної підтримки ми залучили експертку, яка стала модераторкою та фасилітаторкою таких зустрічей-обговорень у Кропивницькому. І надалі хочемо залучати фахівців як для підготовки, так і до самої розробки маркетингової стратегії міста», — розповіла Аліна Пузакова.
Залученою експерткою є Олександра Гліжинська від Місцевої асоціації органів місцевого самоврядування «Асоціація Учасницького Розвитку Громад». Вона є фахівчинею зі стратегічного розвитку громад та організацій, виконавча директорка Інституту «Республіка» співзасновниця Всеукраїнської ініціативи «Активна громада».
Олександра Гліжинська пояснила «Гречці», що маркетингова стратегія — це інструмент, який допомагає громаді «заговорити власним голосом».
«Якщо загальна стратегія розвитку громади визначає, куди ми рухаємося в усіх сферах, то маркетингова — це про те, як ми себе презентуємо, як виглядаємо назовні. Вона має допомогти мешканцям краще розуміти, чим є їхнє місто, інвесторам — побачити його потенціал, а туристам — захотіти приїхати у Кропивницький та залишитися тут довше», — зазначила вона.
І додала, що з радістю підтримує такі ініціативи — адже вони допомагають почути думку містян та систематизувати пропозиції.
Загалом провели вже шість зустрічей у Кропивницькому, де свої пропозиції та критику озвучили понад 150 учасників й учасниць. На зустрічах були присутні посадовиці з міських департаменту економічного розвитку, управління культури та туризму Кропивницької міськради. Озвучені містянами і містянками ідеї вони детально занотовували.
«Ми шукаємо можливості провести і далі ще такі зустрічі. Потім ідеї і зауваження містян включимо у загальний звіт по проєкту. І на нього спиратимемося при розробці маркетингової стратегії міста Кропивницького», — сказала Аліна Пузакова.
На запитання кореспондентки «Гречки», чи входить в маркетингову стратегію розробка символіки міста, посадовиця зазначила, що ні.«Герб міста, прапор — це офіційні символи, і вони розробляються окремо. В рамках маркетингової стратегії ми говоримо про брендування, створення стійких асоціацій з містом Кропивницьким. Це як девіз, або логотип — тобто неофіційні символи», — уточнила вона.
Раніше «Гречка» розповідала, як у Кропивницькому та області впроваджують зміни у рамках масштабного проєкту «Музей і громада — простір єднання».
