Як кують кавову культуру у Кропивницькому: історія маленької кав’ярні з амбітними планами
Війна — не час ставити життя на паузу, вирішила кропивничанка Наталя Толмачова. Попри складнощі вирішила реалізувати свою мрію — за підтримки програми «Є робота» відкрила у Кропивницькому кав’ярню «третьої хвилі». Про те, як наважилась започаткувати власну справу, про труднощі та виклики на шляху та плани на майбутнє, кропивничанка поділилась з «Гречкою».
«Я дуже люблю Львів, і коли ми там бували, завжди заходили в кав’ярні на горнятко кави. Я в захваті від львівського затишку та атмосфери, яка там панує. Звісно, надихнувшись тією атмосферою, ми завжди додому привозили каву і я мріяла про те, щоб частинка Львова була тут, у Кропивницькому», — говорить жінка.
****
«Люди забігають на чашечку кави вже з самого ранку або беруть з собою паперове горнятко і йдуть по своїх справах. Також можна придбати каву в нас і заварювати її вдома», — говорить бариста Іван, який з усмішкою готує кавовий коктейль “Джміль” для чоловіка, який забіг за прохолодним напоєм у спекотний, хоч і весняний день.
Частими відвідувачами маленької, але затишної кав’ярні «Коваль» є студенти. Можливо тому, що тут можна зустрітись перед парами, адже кав’ярня відкривається о 7:30. У вільному доступі є Wi-Fi, і звісно ж, якісна і смачна кава. А можливо тому, що знаходиться на розі Великої Перспективної та Студентського бульвару.
Світ кави почала відкривати в себе вдома
У студентські роки Наталя, як і більшість, пила звичайну розчинну каву. Потім поступово відкрила для себе різних виробників, різні сорти.
Раніше Наталя кавування вважала ранковим ритуалом, часом для себе. Їй подобалося ранок починати з заварювання кави.
«Я придбала красиві дві філіжанки з надією, що чоловік до мене доєднається», — каже Наталя.
«Я взагалі не пив раніше кави, мені абсолютно не подобався її смак. Проте, за прикладом дружини почав цікавитись, ми читали багато літератури, цікавились історією і сортами, культурою. Поступово вона мене закохала і ми разом пили каву», — говорить чоловік Наталії Ігор.
В одній із поїздок до Львова подружжя познайомилось в мережі кав’ярень «Світ кави» з баристою і власниками. Мимохідь пролунала фраза про те, що непогано було б відкрити кав’ярню, де була б така кава, у Кропивницькому.
«Ми посміялись і роз’їхались. Але у Кропивницькому я зрозуміла, що ця думка мене не полишає, я хочу знайти якісь контраргументи і не можу. І тоді я справді відчула, що мені «заходить» ця ідея. Хочеться, щоб у Кропивницькому також пили смачну і якісну каву, як у Львові. Адже «Світ кави», як один із найдоросліших кавових брендів в Україні, має власний обсмажувальний цех у Львові і титул кращого обсмажчика кави у 2020 році», — підкреслила кропивничанка. Саме вони є постачальниками кави для «Коваля».
Саме «Світ кави» одними із перших почали імпортувати зелене зерно і обсмажувати спешелті-каву в Україні.
«Імпонує, що цей бренд контролює весь процес виробництва: вони завозять зерно ще зеленим, самі обсмажують, мелють і продають в своїх закладах. Тоді, у 2000 році Маркіян Бедрій разом із дружиною Ольгою одні із перших їздили до фермерів в різні країни й домовлялись про постачання кавових зерен. Тобто вони з фермером співпрацюють напряму і я впевнена на всі 100% в якості кави», — стверджує кропивничанка.
Саме їх продукцію вирішила використовувати згодом у своїй майбутній кавʼярні Наталя.
Від сувенірів до кав’ярні
За освітою Наталія перекладачка іноземної мови. Близько шести років вона працювала за фахом в одній із місцевих організацій, а потім займалась фрилансом вдома. Паралельно вона допомагала чоловіку Ігорю розвивати його бізнес, пов’язаний із сувенірною продукцією. Проте задумувалась про власний.
Раніше подружжя мало бізнес із виготовлення полімерних магнітів і сувенірів. Проте від початку повномасштабної війни через те, що постачальник перестав завозити екологічний полімерний гіпс з Нідерландів до України бізнес тимчасово припинив свою роботу. Чоловік все одно прагне зберегти майстерню і виробництво.
Наталя зрозуміла, що їй потрібно діяти.
«Адже чоловік активно включився в допомогу армії, а невдовзі й сам служитиме», — поділилась Наталя.
Жінка почала шукати можливості для власного бізнесу, цікавилась програмами підтримки.
«Власне, коли ми розглядали варіанти оренди приміщення, я побачила, що в місті організовують зустріч для місцевого бізнесу. Потенційних підприємців саме навчали, як вести документообіг, різним нюансам стосовно бюрократії та податків. Ці основи мені згодом знадобились в роботі», — говорить кропивничанка.
Дізнавшись про державну програму «єРобота» в Центрі зайнятості, вона подала заявку, самостійно розрахувала і розробила бізнес-план, і захистила перед представниками центру. Так їй вдалося отримати 250 тисяч гривень на мрію.
«Проте не все було так легко. Спочатку мені відмовили через те, що я мала повну тезку, а у неї підприємство було на стадії припинення якраз. І тому скасували, довелося дзвонити на гарячі лінії, доводити що я це я. Потім повертали бізнес-план на доопрацювання, тому терміни до старту моєї справи суттєво змістились», — зауважила Наталя.
Подружжя винайняло приміщення у 22 квадратних метри, в якому раніше була перукарня, найняли дизайнера і будівельників.
«Я насправді хотіла зробити таку кав’ярню, яка нагадувала б Львів, щоб вона запам’ятовувалась. З облупленими стінами, цеглою, декоративними елементами та «родзинками». Випадково знайшла дизайнера, озвучила своє бачення і ідеї, і виявилось, що він львів’янин, йому не довелось пояснювати про львівську атмосферу», — сміється кропивничанка.
Блекаути та інші виклики
Щоправда, наймані працівники змогли тільки виконати лише на 50% від запланованих робіт через те, що їх мобілізували.
Ігор спільно з батьком і братом, мусив робити ремонт в приміщенні: прокладати комунікації, фарбувати стіни.
«Ремонт затягнувся ще й через блекаути. Чоловік з братом зварювали ці “брутальні” металеві шафи. Це дизайнерське рішення зайняло близько місяця роботи», — говорить Наталя і показує бар зі старої цегли.
«Це ручна кладка і можна сказати, ювелірна робота», — додає вона.
Мурал, який прикрашає стіну в кав’ярні, близько тижня малювала кропивницька мисткиня Ольга Краснопольська.
Також за кошти гранту придбали два млинки для кави й фільтр-машину. За умовами участі у проєкті працевлаштували двох людей — бариста Івана і Олексія.
«Нам пощастило з хлопцями. Іван має трирічний досвід роботи, а Олексій дуже швидко вчиться і він дуже харизматичний. Хоча насправді вони обоє привітні, раді проконсультувати й обслужити навіть найвибагливішого клієнта», — додає власниця кав’ярні «Коваль».
Назву закладу вирішили пов’язати з історією міста. Раніше в цьому мікрорайоні були кузні від заводу «Ельворті», врешті назвали кав’ярню «Коваль».
Відкрили заклад в кінці листопада 2023 року, але офіційного відкриття так і не було.
«Першими відвідувачами були жителі мікрорайону. Ми тішимось, коли зараз вони приходять до нас зі своїми домашніми улюбленцями. О так, варто зазначити, ми Pet friendly, тому раді бачити сусідів з песиками», — сміється Наталя.
Плани на розвиток кавової культури в Кропивницькому
Нині це один із небагатьох закладів у місті, де готують speciality — каву найвищої якості (виключно арабіка), яка має унікальний смак.
«Така кава має оцінку 80 балів і вище по 100-бальній шкалі, яку використовує Асоціація Спешелті Кави. Вона має яскраво виражений смак ягід і фруктів, можуть бути присутні нотки алкоголю. У нас зараз є сорт, у якому яскраво відчувається смак мигдалю й лікеру, а в іншому сорті — смак темного пива» — стверджує жінка.
На пачці спешелті-кави завжди дескриптори (опис смаків, які можна відчути) і чим вищу кількість балів має кава, тим чіткіше відчуваються смаки.
«Коваль» власники позиціонують як «кав’ярню третьої хвилі». Тобто, особливу увагу звертають на якість кави та її заварювання, а також індивідуальний підхід до смаків окремого клієнта. Тут до кави ставляться не як до масового продукту на щодень, а як до вишуканого делікатесу. Тому бариста перед тим, як готувати каву обов’язково запитає про ваші уподобання, зможе порадити сорт та спосіб приготування.
Наталія говорить, що зараз має багато роботи, постійно навчається. Прагне завезти в кав’ярню різні сорти кави, розширити асортимент та налагодити співпрацю з місцевими кондитерами та майстринями солодощів.
Власниця кав’ярні «Коваль» зазначає, що кавову культуру під час війни розвивати варто тому, що кава спешелті не загальновідомий продукт. Вона відрізняється від «звичайної» кави за ціною, якістю і смаком, який може бути досить незвичним.
«Ми прагнемо розвивати кавову культуру, оскільки розраховуємо лише на перемогу. Так можна сказати не тільки про нашу маленьку команду, але й про всю країну. Ми всі вибрали перемогти, жити та розвиватися. Кожен у своїй сфері» — підкреслила Наталя.
Нагадаємо, раніше «Гречка» публікувала історії про підприємців, які відкрили бізнес за допомогою державної підтримки:
- військовослужбовця, який у Кропивницькому відкрив барбершоп;
- кропивничанку, якій вдалося масштабувати свій бізнес;
- жительку села Федорівка, яка висадила лавандове поле як туристичну локацію;
- мешканку села Калинівка, яка відкрила крафтову сироварню «Молочна майстерня».
Сподобалась стаття - можеш подякувати авторці гривнею
