Як почати компостувати органічні відходи: інструкція від екоактивістки

Компостування – це метод виробництва добрив із різних органічних відходів, для отримання екологічно чистої продукції та покращення ґрунту.

Про те, як почати компостувати, що для цього потрібно та як із цим за кордоном, дізнавалася «Гречка».

Чому компостування важливе 

За словами речниці компанії «Екостайл» Галини Богомаз-Кулик, у Кропивницькому біовідходи складають близько 65% від загального обсягу сміття. 

Тому сортування відходів та компостування, яке є звичною практикою для ЄС, наразі є актуальним, але його втілюють локально.

Наприклад, в Івано-Франківську містян мотивують здавати органічні відходи в межах просвітницько-екологічного проєкту «Компостуй. Франківськ рятуй». Франківці приносять до громадської сортувальної станції «RE:space» компост, який збирають вдома. Для цього громадська організація, яка ініціювала проєкт, в обмін на органічні відходи учасникам надає контейнери в обмін на органіку, яку надалі відвозять до громадської компостувальної станції, де згодом використовують як добриво для саджанців на міських клумбах. 

Також у Підкамінській громаді, що на Львівщині, ініціативна група людей впроваджують проєкт, в рамках якого людям виділяють індивідуальні контейнери для компостування. Завдяки цьому органічними відходами поповнюється громадський компостер. Згодом компост стає органічним добривом для ґрунту.

Як почати компостувати 

«Вдома ми почали сортувати саме те, що може підлягати переробці. Зрозуміли, що сміттєве відро здебільшого складається з органіки: залишки їжі, дрібні рештки фруктів та овочів. Ми стали розуміти, що ми раніше виносили загальне сміття частіше (через день), а при сортуванні стали робити це рідше (приблизно раз на тиждень)», — зазначила Ганна Шагурина, яка цікавиться екорухом, ресайклінгом та різними екологічними ініціативами.

Компостувати легше мешканцям приватного сектору, у яких зазвичай продукується більша кількість таких відходів. Для цього достатньо виділити й облаштувати місце для органічних відходів на присадибній ділянці. Але у квартирі це можливо.

«Проте як це зробити у столичній квартирі — питання, на яке ми шукали відповідь і знайшли. В інфопросторі натрапили на екопроєкт «0 zero», який популяризував компостування: вони завозили в Україну спеціальні відерця, які служили компостерами», — говорить Ганна. 

Подружжя відвідало екскурсію проєкту, а згодом їм надали експериментальний комплекс з компостування, який невдовзі встановили біля їхньої багатоповерхівки у 2020 році. 

За словами екоактивістки Ганни, перш ніж почати компостувати вдома, варто почати сортувати побутові відходи. Це відокремлення дозволить зменшити кількість сміття і шкоди для середовища. Далі слід визначитись, який саме компостер ви для себе оберете. 

1. Варто дотримуватись того, що підпадає під органічні відходи, а що ні. До органіки відносяться: залишки фруктів та овочів, шкаралупи від яєць, кавова гуща, чай, залишки хліба та кондитерських виробів без обгорток, рештки їжі (макарони, крупи), корм для тварин, садові відходи (листя, зелень, садові відходи). 
2. Встановіть вдома спеціальне відро для органічних відходів або іншу окрему ємність. Якщо ці відходи утилізовувати двічі-тричі на тиждень, неприємного запаху у квартирі не буде.
3. Органіку до компостера варто додавати вже подрібнену (розмірами приблизно 3-5 сантиметрів). Добре, якщо компостер матиме мікроорганізми Bokashi. Вони ферментують відходи швидше. Органіка виділятиме рідину (так званий компостний чай), який варто зливати раз на 2-3 дні.
4. Зібрану органіку можна відносити до окремих міських баків для органіки або контейнерів, які марковані «органіка», якщо такі є у вашому місті.

Різновиди засобів для компостування

Ганна Шарухіна уточнює, що є декілька різновидів компостування. 

• Компостер із Bokashi. Цей компостер ефективний завдяки Bokashi, мікроорганізмам у вигляді порошку із висівок. Завдяки ним органіка ферментується та немає неприємного запаху. 
• Електричний компостер. Він припікає органіку й робить із неї сухий порошок. На це потрібно приблизно від 6 до 12 годин. Такий девайс коштує дорожче на відміну від компостера із бокаші. Проте отримане добриво у вигляді сухого порошку — дуже зручний вихід. 
• Вермікомпостер. Цей компостер в комплекті має хробаків. Завдяки йому користувачі отримують  біогумус – вже готове добриво до використання. Його змішують із землею та використовують для посадки кімнатних рослин та на городі. Важливим моментом тут є наявність окремих поверхів, між якими рухаються хробаки. Нюанс в тому, що цей компостер вимагає догляду (потрібно перевіряти, чи достатньо хробакам їжі та наскільки волога там земля). 

Компостери виробляють ферментаційну рідину, яку можна використовувати як добриво для рослин та дерев (заздалегідь розвівши концентрат) або як засіб для прочищення труб. 

Як сортують і компостують за кордоном 

Екоактивістка детально почала вивчати екорух в Україні та за кордоном, де бувала. З власного досвіду вона зважає на те, що саме компостування – це одне із кращих рішень утилізації органічних відходів. 

У США, до прикладу, компостують за допомогою утилізатора, який встановлюється під кухонною раковиною. Цей пристрій подрібнює органічні відходи, які надалі транспортуються через труби до підземних колекторів. Цей диспоузер зручний тим, що органіка не потребує окремого зберігання. 

У Чорногорії діє проєкт «Zero Waste Montenegro». Згідно із програмою, чорногорці компостують за допомогою відра та мікроорганізмів Bokashi. Зібраний компост люди виносять на міський город, де його використовують як добриво.  

роздільний збір в Копенгагені (Данія)

У Данії на вулицях міста для мешканців розмістили окремі контейнери для органічних відходів. На контейнері розміщена інструкція стосовно того, що можна туди викидати (залишки їжі, шкурки від овочів і фруктів, чайні пакетики тощо). 

В Італії (місто Лечче, південь країни) мешканцям видають марковані контейнери, які кожного ранку вони виставляють біля будинку і їх забирає сміттєвоз. Це дозволяє контролювати якість зібраної органіки. 

Баки для біо відходів у Польщі

У Польщі на базі директив Європейського Союзу прийняли закони, які зобовʼязують мешканців країни сортувати сміття. При цьому усі можливі відходи повинні перероблятися. У населених пунктах розміщують контейнери для різних видів сміття. Якщо хтось порушує правила сортування, то його оштрафують. Стосовно органічних відходів, то для їх переробки у республіці поширені компостні станції. У результаті компостування на таких станціях, отримують безпосередньо компост як добриво, а також виробляється із таких відходів струм та біогаз. Для прикладу, у Познані після облаштування станції, нагромадження сміття у місті скоротилося на 30%.

У Франції, після змін у 2020 році  у європейському законодавстві, відповідно були посилені заходи щодо сортування сміття та боротьби із відходами. З останніх змін те, що від 1 січня 2024 року  обовʼязковим для всіх громадян стало сортування біовідходів та його компостування. Усі приватні домогосподарства, підприємства та органи місцевої влади в обовʼязковому порядку повинні мати спеціальні контейнери для сортування харчових відходів. Також у Франції поширена практика мати біля кухонних мийок подрібнювачі та утилізатори органічних відходів. Це дає змогу відправляти такі відходи прямо у спеціальні колектори.

У Німеччині система управління відходами стала однією із найкращих у Європі. Над питанням переробки відходів у цій країні почали працювати ще із 1972 року. У кожному домоволодінні німців розміщуються від трьох до восьми контейнерів для сортування. Також для них розроблений календар вивезення того чи іншого виду сміття. Органічні відходи громадяни використовують як добриво.  Також із них на спеціальних станціях та заводах отримують біогаз, який використовується в побуті та промисловості. Перш ніж викидати такі відходи у загальний контейнер, вдома їх завертають у газети або біорозкладні пакети.

У Шотландії на подвір’ї кожного приватного будинку є контейнери для різних відходів. Є окремі баки для скла, паперу, органіки та зелених відходів (рослинні рештки, трава, листя, гілки дерев). Ці рослинні відходи компостують. Що закликають робити й в Україні, замість того, щоб спалювати опале листя. 

Куди вивезти компост у Кропивницькому 

У коментарі «Гречці» речниця компанії «Екостайл» Галина Богомаз-Кулик уточнила, що наразі у Кропивницькому окремих контейнерів для збору органічних відходів немає. 

«Для біовідходів наразі окремих контейнерів в місті немає, оскільки пріоритетним є відбір інших відходів (пластик, скло, папір)», – уточнила вона.

Вона також уточнила, що компостери в місті є складним і дорогим рішенням. Такі системи коштують сотні тисяч євро, з її слів.

Наразі ж «Екостайл» затвердив інвестиційну програму, в рамках якої передбачено в першу чергу розділення твердих побутових відходів від будівельних та зелених.

Екоактивістка Ганна уточнює, що за відсутності міських компостерів, зібрану органіку, коли людина збирає в себе вдома, можна відвезти друзям чи родичам на город, чи дачу. 

Для прикладу, як зазначають в громадській організації EcologicalNews, сухим листям і травою можна мульчувати багаторічні рослини (троянди, гортензії, хризантеми, цибулини квітів, декоративні чагарники). Такий «плед з листя» допоможе квітам пережити холодну зиму, а весною перетвориться на добриво. А ще мульча зберігає вологу у ґрунті, зменшує ймовірність появи бур’янів. Опале листя можна закопати в саду. Воно слугуватиме поживою для мікроорганізмів і хробаків, які перетворюють його на добриво. 

«Навіть органіку без наявності спеціальної ємності можна зберігати в контейнері або навіть заморозити в морозилці, а потім відвезти на дачу чи знайомим, у кого є город та сад. Це хороший варіант виходу із ситуації, якщо людина живе у квартирі. Адже круто, що органіка зможе стати добривом, завдяки якому потім виросте урожай», – підсумовує екоактивістка Ганна.