Як врахування гендерних особливостей вплине на ремонт доріг і життя баби Ліди

Як формується бюджет громади і чому гендерний аспект має значення

Гендерно-орієнтоване бюджетування (ГОБ) – це підхід, який враховує різні потреби та пріоритети жінок і чоловіків при плануванні та розподілі бюджетних коштів. Гендер є одним з важливих факторів, які необхідно враховувати поряд з іншими — такими як вік, соціальний статус, етнічна приналежність

Щоб було простіше, уявимо, що бюджет міста — це як бюджет великої родини: військовий Дмитро, його дружина Катя, яка нині в декреті з маленьким сином Богданом, донька-підлітка Наталя і бабуся Ліда. Для ефективного використання грошей родина зазвичай обговорюють побажання і проблеми, адже кожен із членів родини може мати свої, особливі потреби про які інший і не здогадується.

Але громада — це тисячі людей: опитати кожного не вийде, тому використовуються певні підходи, аби групувати людей за певними особливостями. Вік і гендер — одні з таких підходів. Це допомагає більш ефективно витрачати гроші і зробити життя всіх комфортнішим.

Адже потреби Дмитра і його тещі бабусі Ліди — різні, але кожен з них заслуговує бути почутим.

Коли інтереси всіх членів родини враховані — менше ризиків того, що вдома будуть сварки. Коли всі члени громади – і чоловіки, і жінки – мають рівний доступ до потрібних їм послуг і благ, громада розвивається успішніше.

Врахування гендерного аспекту допомагає створювати більш ефективні міські програми.

Гендерний профіль громади — шлях до партисипації

Нині на Кіровоградщині допомагає робити кроки до гендерного бюджетування громадська організація «Територія успіху». Так Дмитрівська, Знам’янська, Новоархангельська, Новоукраїнська і Маловисківська громади долучились до проєкту, що навчає застосуванню партисипаційних підходів, тобто коли мешканці громади включені в усі процеси.

«Щоб розуміти, які є потреби у громаді, ми підійшли таким шляхом, що зараз у громадах аналізу матимемо нормативно-правові акти, які регулюють застосування інструментів участі. І одним з таких моментів є створення гендерного профілю громади», — каже Інга Дуднік, керівниця «Території успіху».

Каже, це дозволяє громадам краще пізнати своїх мешканців, особливо враховуючи зміни, які відбулись після повномасштабного вторгнення.

Для громад це зараз дуже актуально, тому що великий рівень міграції всередині громад. Багато хто виїхав, повернувся, хтось виїхав і не повернувся. Приїхали нові люди, частина людей пішла на фронт або переїхала в іншу місцевість.

«І тому органам влади дуже важливо розуміти склад громади для того, щоб ефективно витрачати бюджетні кошти, взагалі побудувати свою роботу на стратегічних цілях, не в стадії гасіння пожежі, а коли це можна передбачити, спланувати, наскільки це можливо під час війни», — пояснює вона.

Начальник відділу економічного розвитку, інвестицій, комунальної власності апарату Дмитрівської сільської ради Олександра Цицей розповіла «Гречці», що вони долучились до проєкту, коли громада вже мала гендерний паспорт. Проте гендерний профіль потребував глибшої і більш кропіткої роботи.

«Це набагато об’ємніша інформація. Ми досліджуємо такі сфери, як освіта, культура, фізична культура і спорт, соціальні послуги і соціальний захист населення», — каже вона.

І хоча робота ще триває, вже зробили для себе кілька відкриттів. Наприклад, у громаді традиційно в дитсадках і школах більше представлені жінки. Оскільки чоловіки там — рідкість, як показало опитування дітей, вони натомість мають більший авторитет серед дітей.

Нині проводять дослідження у сфері соціальних послуг. Порахувати скільки соцпослуг вдома отримують чоловіки і жінки. Також досліджують, які адміністративні послуги більше затребувані серед чоловіків і жінок.

«Ми можемо подивитися, скільки якими послугами користуються жінки і чоловіки, у чому відмінність в їх проблем, хто більше звертається із запитами —  чи чоловіки, чи жінки. Тоді вже на підставі цього, наприклад, нашому відділу соціального захисту, простіше працювати над комплексними програмами», — пояснює посадовиця.

Як гендерно-орієнтоване бюджетування може змінити життя баби Ліди і військового Дмитра

Кейс баба Ліди

Розглянемо озвучене вище на прикладах. Уявімо, що у громаді ефективно працює ГОБ. Перед розподілом грошей провели опитувань та консультацій з літніми жінками, включаючи бабу Ліду, щоб з’ясувати їхні конкретні потреби та проблеми. 

На основі зібраної інформації, бюджет громади розробили з урахуванням потреб літніх жінок. Наприклад, якщо виявиться, що літні жінки мають обмежений доступ до медичних послуг, можна збільшити фінансування на мобільні медичні клініки або створити додаткових пунктів медичної допомоги у певних районах, де цього бракує.

Дослухавшись до опитаних, виділять гроші на облаштування зручних та безпечних тротуарів, освітлення вулиць, встановлення лавок. Це дозволить бабі Ліді безпечно і комфортно пересуватися по місту і проводити час на свіжому повітрі.

Оцінивши потреби, міська влада може побачити, що бракує програм соціальної підтримки, таких як безкоштовні або пільгові заняття з фізичної активності, соціальні клуби для літніх людей, де баба Ліда може спілкуватися і проводити час з іншими людьми свого віку незалежно від статі.

Оцінивши проблеми, вирішать виділити гроші на службу домашнього догляду, що можуть допомагати бабі Ліді з побутовими справами або надавати медичну допомогу вдома, що значно полегшить також життя мами в декреті Каті, знявши з її плечей частину доглядової праці за літньою матір’ю.

Таким чином, завдяки гендерно-орієнтованому бюджетуванню, громада може краще задовольняти потреби таких людей, як баба Ліда, забезпечуючи їм більш комфортне, безпечне та активне життя.

Кейс Дмитра

Військовий Дмитро, який зараз більшу частину часу проводить на фронті, також є представником громади і його потреби мають враховувати. Тож, послуговуючись правилами ГОБ, місцева влада проводить консультації із військовими, яких у громаді багато. На основі зібраної інформації, бюджет розробляють з урахуванням потреб цих людей. Наприклад, якщо виявиться, що військові потребують покращеного доступу до медичних послуг, можна збільшити фінансування на спеціалізовані клініки або реабілітаційні центри.

На основі потреб також виділять гроші на створення центрів психологічної допомоги, програми професійної підготовки та перекваліфікації для військових. Це допоможе Дмитру отримати нові навички та знайти роботу після служби. Можна також організувати курси для розвитку підприємницьких навичок та підтримку для відкриття власної справи.

Оцінивши потребу Дмитра і його побратимів, міська влада зрозуміє, що виділення коштів на підтримку житлових програм для військових, що включають будівництво або надання житла з урахуванням інклюзії надважливе. У перспективі це може покращити життя кожного члена його родини, навіть маленького Богдана і Наталі, які отримають більше особистого простору.

Як враховувати гендерно-орієнтоване бюджетування при ремонті доріг?

Проте, якщо в окремих аспектах врахування гендерних аспектів є прозорим і зрозумілим, у інших — ні. Наприклад, як врахувати гендерні особливості у міській програмі житлово-комунального господарства? Як гендерний аналіз змінить видатки на асфальтування доріг, наприклад?

Наприклад, якщо запитають думку мами в декреті Каті, аналіз може змістити акцент у виборі, яку саме дорогу асфальтувати, або ж у навіть в тому, що треба більше грошей вкладати в ремонт пішохідних доріжок.

Наприклад, жінки можуть частіше пересуватися з дітьми, що робить важливим забезпечення безпечних та доступних пішохідних зон і зупинок громадського транспорту.

Врахування потреб різних гендерних і вікових груп може вплинути на рішення щодо ремонту доріг у певні години, щоб мінімізувати незручності для тих, хто живе поряд і дати змогу малому Богдану поспати його денний сон.

Можливо при ремонті також встановлять додаткові ліхтарі, адже жінки часто відчувають небезпеку в темний час доби. Цьому дуже зрадіє Наталя, яку батьки відпускатимуть гуляти довше, знаючи, що простір довкола безпечний.

Як впроваджують гендерно-орієнтоване бюджетування у Кропивницькому

Інга Дуднік, яка досліджувала комплексні програми Кропивницької міськради каже, гендерний аспект мало враховують.

Депутатка Кропивницької міськради Катерина Шамардіна, членкиня жіночого депутатського об’єднання «Рівні можливості» каже, що старт покладений.

«Можу сказати, що у нашому місті цей процес не на такому ідеальному рівні, хотіли б покращити його у майбутньому. Але ми як об’єднання “Рівні можливості” робимо багато для того, щоб цей процес був швидшим», — каже вона.

Наприклад, саме за лобіювання депутаток і жіночих громадських об’єднань у місті відкрили шелтер для постраждалих від домашнього насильства.

Місто вже кілька років як приєдналось до Європейської хартії рівності жінок і чоловіків у житті місцевих громад.

«Тобто рівність на місцевому рівні, таким документом підкреслено,що це важливо для нас, як для органу місцевого самоврядування», — каже вона.

Після приєднання до хартії розробили план дій з покращення рівності у місті.

Цей процес був достатньо довгим. Серед іншого прийняли і порядок розробки галузевих програми, де велика роль приділена гендерному аналізу самого проєкту програми.

«Розпорядник і виконавець, розробник тієї програми має зробити гендерний аналіз впливу тієї програми. Проте, щоб це все зробити і для цього мають бути знання. Тобто сама компетентність як це якісно зробити і в програмі прописати. Для цього потрібно навчатись», — Катерина Шамардіна. 

Поки ж держава за свій кошт таких навчань не проводить і покладатись доводиться на громадських активістів або безкоштовні можливості, такі як відеокурс «Гендерно-орієнтоване бюджетування» на Prometheus.

Робота над цим матеріалом стала можливою завдяки проєкту Fight for Facts, що реалізується за фінансової підтримки Федерального міністерства економічного співробітництва та розвитку Німеччини.