Задонатити кров’ю: чому потрібно здавати кров кожні два місяці

Відсутність системного донорства — найбільша проблема 

Найбільшою проблемою донорства в Україні є відсутність системного підходу, вважає Людмила Лінник, керівниця проєктного відділу ДонорUA — платформи, що координує донорів і популяризує донорство крові.

“Люди здають кров ситуативно, коли щось трапляється з їхніми близькими. Або коли сталася подія, де є багато постраждалих, всі одномоментно біжать здавати кров”, — коментує Людмила.

Тобто зазвичай кров у дефіциті, а потім стаються такі масові “набіги” донорів. І це викликає низку проблем для медиків. Адже кров потрібно не тільки взяти в донорів, але також зберігати й обробляти, і раптовий масовий потік донорів  ускладнює роботу служби крові.

Донор UA — фактично єдина громадська організація, яка вже 10 років системно займається рекрутингом донорів.

“На жаль, системної популяризації донорства не відбувається. Ми бачимо якісь одиничні речі — наприклад з нагоди Всесвітнього дня донора на початку червня люди вирішують, що було би добре здати кров, хоча не робили цього останні п’ять років, — розповідає Людмила Лінник, — Водночас у країнах з високорозвинутою донорською культурою люди здають кров 2-5 разів на рік”.

Кому потрібна донорська кров?

За статистикою, кожна третя людина у світі хоча б раз за життя потребує донорської крові. 

Найчастіше донорська кров потрібна:

• онкопацієнтам; 
• людям з хворобами крові; 
• людям, які перебувають на гемодіалізі;
• породіллям при ускладнених пологах;
• при побутових травмах, ДТП і важких опіках. 

“З початком повномасштабної війни звичайні повсякденні діагнози і потреби крові нікуди не ділися. Просто до цієї потреби ще додалися потреби постраждалих від воєнних дій: і військових, і цивільного населення. Тобто потреба в крові зросла за середніми підрахунками на 40-60% залежно від регіону”, — каже Людмила Лінники.

Є гарний закон, який не працює

“В Україні на даний момент вже скоро три роки як прийнятий новий Закон “Про безпеку та якість донорської крові та компонентів крові”. Потрібно просто нарешті почати його виконувати. Він працює в дивному режимі — я б хотіла сказати “тестовому”, але щось ми вже дуже довго його тестуємо”, — ділиться Людмила.

Зокрема, в країні досі не створена загальнонаціональна база донорів крові. Також досі не працює триступенева система Служби крові, в якій є центр крові, який заготовляє кров, лікарняні банки крові, які зберігають її,  а вже далі надається трансфузіологічна допомога пацієнтам.

“Досі не налагоджена система виїзних донацій.  У деяких центрах крові взагалі немає виїзних бригад”, — зазначає Людмила.

В останні два роки в області з’явилися нові пунтки збору крові в Олександрії. Також є можливість викликати до себе виїзну бригаду з обласної станції переливання крові.

Зараз в Україні створено один банк тривалого зберігання крові при Київському міському центрі крові, адже по Києву є величезна кількість звернень від реципієнтів. Кров для зберігання розподіляють на компоненти: еритроцитарна маса на даний момент зберігається до 42 днів, плазма заморожується і карантинізується, зберігається тривалий час  в стані глибокої заморозки. 

“Головне, аби було що зберігати”, — наголошує Людмила, адже основна проблема — саме у браку донорів.

Чому охочих стати донорами мало?

За даними ВООЗ, оптимальний показник для країни — 33 донори на тисячу населення. Зі слів Людмили Лінник, в Україні цей показник у 2020 році становив 11-13 донорів на тисячу населення.

“У нас ніколи ніхто системно не працював з людьми над усвідомленням донорської місії. У радянські часи люди організовано здавали кров хіба на підприємствах, коли за це давали пільги — наприклад, вихідні. Про якість тої крові взагалі мова не йшла, як і про безпеку для самих донорів. Уявіть собі: бригада приїхала на завод, зробила забір крові, і люди пішли далі працювати. Це порушення будь-яких норм і стандартів. Це не про безпеку, не про добробут донора”, — пояснює вона.

ДонорUA з 2014 року системно розвиває добровільне безоплатне донорство, проводить відкриті події, популяризує донорство, розвінчує міфи про нього. Зокрема, донорів запрошують донорів здавати кров у зручному місці та в зручний час. Подібні акції відбуваються у багатьох містах, і в Кропивницькому також. Наприклад, кров можна було здати не у будні до 12.00 на станції переливання крові, а в суботу просто у середмісті.

Наразі ДонорUA  — єдина в Україні онлайн платформа, на якій донори можуть реєструватися, мати донорський кабінет і планувати свої донації.

“Це дуже зручно: ви можете чітко відслідковувати, коли ви здавали кров, коли вам можна це робити наступного разу. Це комфортно для донорів”, — каже людмила.

Платформа працює і з організаціями, бізнесами, навчальними закладами, державними структурами, залучаючи їх до системного добровільного донорства.

Як стати донором?

“Це найприємніша процедура, яку проходила в лікарні”, — ділилася з “Гречкою” враженнями від процедури кропивничанка Ірина.

Стати донором крові не складно. Потрібно перевірити, чи не маєте ви протипоказань до донації через хронічні хвороби, або тимчасових обмежень, та правильно підготуватися до процедури. Ви можете просто прийти в центр крові або кабінет трансфузіології у медзакладі вашого міста, а можете зареєструватися на ДонорUA і отримувати сповіщення, коли потреба виникне саме у крові вашої групи.

Правила підготовки  до донації прості:

• За 72 години до донації – не приймати ліків, 
• за 48 годин – не вживати алкоголю, 
• за 24 години – не їсти молочних продуктів, яєць, жирної їжі. 
• Не палити 2 години перед процедурою і 2 години після.

Якщо ви хочете більше дізнатись про донорство, то можете прослухати безкоштовний навчальний курс онлайн.