На селищі Новому святкували Івана Купала (ФОТО)
Давнє свято Івана Купала лишається одним з найпопулярніших і в наш час. Дівчата і хлопці різного віку залюбки бавляться в купальські ігри, співають традиційних пісень, плетуть віночки, стрибають через вогонь та спалюють опудало Марени.
У Кропивницькому не один рік різні громадські організації організовують святкування за наближеним до традиційного сценарієм: «Пласт», «Січ», «НББ», «Сокіл» та інші громадські об’єднання самотужки брались за відновлення традицій.
Цьогоріч «Гречка» відвідала три святкування на околицях обласного центру та поблизу нього. Ми побували на селищі Гірничому, в Первозванівці та селищи Новому. В усіх випадках організатори використали традиційне українське свято, як привід влаштувати народні гуляння, які частково нагадували автентичне свято. І якщо на Гірничому окрім традиційних віночків, ватри та спалення Марени домішали персонажів російського мультика Маша і Ведмідь, то на селищі Новому замість традиційних ігор переважали забави часів піонертаборів, сучасна музика і танці.
На селищі Новому захід організувала громада селища за ініціативи учасників АТО з громадського об’єднання «НОВЕНЬСЬКА СІЧ «ЗАХИСНИКІВ ВІТЧИЗНИ»».
Організатори не приховують – ставили на меті зібрати дітлахів селища, щоб зробити для них свято, використовуючи власні ресурси. АТОшники зібрали 2000 гривень, на які закупили 100 ліхтариків. Морозиво, апаратуру і феєрверк надали небайдужі меценати.
Розпочалось цьогорічне свято концертом в якому взяли участь діти та дорослі Катеринiвського будинку культури (директор Воронян I.В. , художнiй керiвник Колеснiкова Б.В.). Протягом кількох годин дітей бавили ведучі свята, батьки та інші його учасники.
Оскільки водойми поруч немає, то пускання віночків замінили на запускання небесних ліхтариків, що супроводжувалось загадуванням бажань. Закінчилось свято запуском феєрверку та традиційним стрибанням через вогонь.
Довідка*:
Наші предки святкували Івана Купала 20-22 червня в час літнього сонцестояння: увечері, вночі і в самий день Купала. Свято Купайла відбувалося саме в період, коли сонце приходило до зеніту – найвище піднімалося над землею.
Головні персонажі свята – Купала та Марена, які уособлюють чоловіче (сонячне) і жіноче (водяне) божества. Ці дві дійові особи обираються, відповідно, хлопцями й дівчатами або виготовляються як опудала. Поєднання чоловічої і жіночої стихій породжує життя, яке на святі символізує гілка верби – Купайлиця.
Свято починається ввечері, напередодні Купала. Основним стрижнем, довкола якого відбуваються дійства, є купальський вогонь, який символізує сонце-зародок у материнській утробі. Він має горіти цілу ніч – від заходу Сонця-Ярила в лоно Матері-Землі до сходу Купала.
Надвечір’я дівчата гадають на судженого – кидають у воду свої вінки, а хлопці повинні їх дістати. Вінок – це символ щастя та одруження. Чий вінок хлопець дістане, того й дівчина повинна поцілувати і мусить бути з ним у парі на це свято (як правило, вибір зарання узгоджують).
Після запалення вогню при заході сонця хлопці перестрибують через вогонь спочатку самі, показуючи свою спритність, а потім, як стихне полум’я, у парі з тими дівчатами, вінки яких дістали. Відбувається своєрідне очищеня вогнем. В наш час зазвичай через вогонь стрибають парами всі хлопці та дівчата, присутні на святі, незалежно від того хто чий вінок «вполював».
З прийняттям українцями християнства, почали відзначати свято Різдва Івана Хрестителя, що припадає на 7 липня.
* Довідка з сайту: http://traditions.in.ua
