На Кіровоградщині попрощались з демобілізованим учасником АТО (ФОТО)

Провести Євгена в останню путь зібралися сотні жителів міста. Серце 37-річного чоловіка зупинилося 25 листопада.

Нарoдився Євген, 8 липня 1980 рoку, в селі Магдалинівці під Запоріжжям. Закінчив школу, працював у рідному селі. А коли розпочалася війна, був серед перших добровольців. Нове військове життя почалося 3 серпня 2014 року. Євген був спочатку у складі 30-ої, а потім 54-ої окремої механізованої бригади. Весь цей час він був на передовій. Під час служби Євген втратив здоров’я. Після страшного діагнозу хлопцю-одинаку рідню замінили волонтери і бойові товариші, з якими разом боролися з недугою до останнього.

З промовою звернулась до присутніх координатор волонтерського Центру «Майдан», депутат міської ради Наталія Тишкевич:

«Ми сьогодні прощаємося з незвичайною людиною: тихий, добрий , лагідний, але він володів особливим даром об’єднувати навколо себе людей . Коли ми надсилали йому посилки в зону АТО, він у першу чергу віддавав своїм бойовим друзям, а залишки залишав собі, він вмів так подякувати волонтерам, щоб надихнути далі нас на нелегку волонтерську працю. Мало хто знає, що коли Євген приїхав в Знам’янку він перші дні жив у Олександра Осіпова і ці два зранених війною товариша допомогали один одному. Жодна людина, до якої ми зверталися за допомогою нам не відмовила. Ми вдячні Моцному В.К., який дав йому гуртожиток і влаштував на роботу. Вдячні працівникам- медикам міської та районної лікарень, міськвиконкому, управлінню соціального захисту населення , а найголовніше всім знам’янчанам, які протягом всього часу допомагали Євгену. Ми вдячні Євгену що він вчив нас бути добрими і за це велика йому подяка. Він назавжди увійде в історію нашої громади і нашого міста. Вічна Слава тобі Євгене!»

Слово надавали ветеранам АТО: Мухурову Володимиру та Руденко Юрію, друзям Євгена – Гуреєвій Оксані, Стаднік Олексанрі, які з теплими словами спогадів згадували про Євгена .