В Україні продовжують роботу небезпечного “мирного атому”

27 травня у Європарламенті відбулось обговорення політики фінансування енергетики Європейським банком реконструкції та розвитку (ЄБРР) та Європейським інвестиційним банком (ЄІБ), які виділили кошти на підвищення безпеки українських атомних енергоблоків.

На даний момент за дані кошти триває робота на першому реакторі Южно-Української АЕС, після чого реактор матиме змогу отримати ліцензію на як мінімум 10 років понадпроектної роботи.

Частина парламентарів скептично оцінюють доцільність такого проекту, бо ж, на їх думку, для підвищення ядерної безпеки, європейська підтримка має йти на закриття старих блоків та вирішення проблем з ядерними відходами, наголошують вони. А також вважають, «понаднормова» робота ядерних реакторів радянських часів підвищуватиме ризик ядерної аварії.

29 травня, пройшла друга виїзна нарада Державної інспекції ядерного регулювання та компанії «Енергоатома», якій підпорядковуються всі атомні електростанції України, де було розглянуто стан виконання заходів з модернізації і реконструкції, ремонту та продовження терміну експлуатації першого енергоблоку станції.

Южно-Український блок №1 – найстаріший серед вітчизняних енергоблоків ВВЕР-1000. Термін його проектної експлуатації (30 років) збігає в грудні 2013 року. «Услід за блоком №1 на майданчику ЮУАЕС підійде час завершення проектного терміну роботи другого енергоблоку. До цієї дати – травень 2015 року – залишається не так багато часу. Тому, паралельно з підготовкою до продовження терміну експлуатації першого «мільйонника», аналогічні роботи ведуться й на блоці №2.» – радісно повідомляє офіційний сайт «Енергоатома».

За збігом обставин, 27 травня до Кіровограду завітала і громадська організація «Екоклуб» з туром «За без’ядерну Україну». Природоохоронні виступають за зміну пріоритетів в українській енергетиці. Замість бездумно витрачати бюджетні кошти на небезпечну ядерну енергетику Україні доцільніше інвестувати в енергоефективність та відновлювані джерела енергії. Це дасть не тільки більший економічний ефект, а й позитивно вплине на довкілля та здоров’я громадян, а також зменшуватиме наш вплив на зміни клімату.

Активістка організації Оксана Майборода відзначає: «Перший блок Южно-Української АЕС планується використати у понад проектний термін. Державна інспекція ядерного регулювання досі не дала «добро» на таку діяльність. Ми надіємось, що таке рішення ніколи не буде прийнято адже його економічні наслідки сумнівні, а небезпека дуже велика. До речі, що вибух на японській АЕС «Фукусіма» стався саме на «продовженому» блоці. Українці досі не знають собівартості атомної енергетики, а тариф, за яким АЕС продають електроенергію в мережу, не може покрити навіть найнеобхідніші заходи з підвищення безпеки. Збитки ж від катастроф на атомних станціях у тисячі разів більші ніж будь-які вигоди від атомної енергетики».

До речі, за даними еколога Сергія Колеснікова, якими від поділився з миколаївським видання «НикВести», за час роботи електростанції тут траплялось 465 незначних аварій. Жодної небезпеки для населення вони не мали, але таки траплялись. З них 180 на першому, найстарішому енергоблоці. Остання з них відбулась у квітні 2012.
Б’ють на сполох і українські екологи-науковці. На їх думку, оцінка впливу АЕС на навколишнє середовища, яка проводилась не відповідає вимогам. Зокрема, Національний екологічний центр України, надав свої коментарі і запитання до НЕК «Енергоатом» щодо оприлюдненої оцінки роботи і безпеки даної АЕС.

Згідно проведеної екологами перевірки допустимі викиди радіонуклідів для Южно-Української АЕС встановлені не відповідно до вимог безпеки населення, а згідно з технічними параметрами роботи станції, а контроль викидів через вентиляційну трубу взагалі не ведеться. Також, через роботу станції зросла мінералізація вод у прилеглому водосховищі. У наданому «Енергоатомом» звіті абсолютно не здійснено аналіз важких аварій можливих на об’єкті.
Переважна більшість заходів розроблених за результатами переоцінки роботи першого блоку, які плануються впровадити в вересні чи грудні 2013, рекомендувалось здійснити МАГАТЕ ще у 2000.

Що на заміну?
Громадські активісти закликають економити енергію, а також застосовувати за можливості сонячну енергію для побутових потреб. Так, просто на площі Богдана Хмельницького ГО «Екоклуб» розташувала саморобну сонячну батарею, яка запросто може нагрівати двохсотлітровий бак води навіть взимку. Усім зацікавленим розповідали технологію виробництва і ділились інструкцією з побудови до найдрібніших деталей. Також активісти-екологи обіцяють, намагатимуться впливати на законодавчому рівні аби Україна більше зверталась до альтернативних і відновлювальних джерел енергії.

Анастасія Дзюбак

“Нова газета”