Качина ферма загрожує воді Київщини і Чернігівщини?

Спершу тривогу забили жителі Бобринця. Виявилось, що родина надрепа Станіслава Березкіна планує побудувати у їх районі величезну качину ферму, яких ще не було в Україні. Жителі не зраділи потенційним інвестиціям і новим робочим місцям. Вони непокоїлись загрозою водних ресурсів. Для потреб мегакомплексу орієнтовно необхідно до 5,5 млн літрів води і люди боялись, що внаслідок масового буріння скважин вода піде з колодязів, зміліють джерела ставків. Лякав людей і можливий неприємний запах. Тоді від будівництва ферми відмовились.

У серпні 2013 Ірина Березкіна, дружина тоді ще народного депутата України від Партії регіонів Станіслава Березкіна, просила надати 50 гектарів землі для ферми уже в Новогородківському районі на Кіровоградщині, але і тут люди відмовились.

25 жовтня засідання сесії Козелецької районної ради Чернігівської області таки передало у оренду Ірині Березкіній (дружині Станіслава Березкіна) 100, 0000 га землі Остерської міської ради та 385,6009 га землі Євминської сільської ради для ведення фермерського господарства.

Тоді у ЗМІ працівники Березкіної повідомляли, що нічого страшного у створені птахокомплексу не вбачають, адже, по-перше, це багато нових робочих місць для депресивного району, надходження орендної плати за землю, відрахування податку від зарплат працівників. А головне, оскільки ці землі розташовані на території Євминської сільради та Остерської міськради, то без згоди населення будівництва не буде.

Нещодавно, для поширення інформації про небезпеки качатника створили окремий сайт – http://utki.net.ua/ . Автори переконують, через будівництво качатника може постраждати Чернігівщина і Київщина.

Найменшою проблемою є неприємний запах. Ферма споживатиме дуже багато води через що зникнуть мілководні свердловини. Через це глибоководні – питні чекає забруднення, адже на території качатника так чи інакше будуть побудовані могильники. Довіри до екологічних стандартів в Україні немає в принципі. А значить: послід, продукти розпаду, хімія, інша органіка будуть просочуватися в землю. З досвіду експертів, свердловини глибиною до 100-150 м непридатні для пиття протягом 20 років після припинення експлуатації птахоферми.

«Відповідно гідрологічної карти ґрунтових вод Козелецького району згаданий вище бруд буде виноситься ґрунтовими водами в питній басейн Києва – р. Десна. Якість води в Києві нам все відомо. Додаткове навантаження на очисні споруди буде фатальним для Києва.» – стверджують на сайті.

Щоправда, читачів і прихильників у сайту дуже мало.