Кого ти обрала, Кіровоградщино? “Група Іллі Павлюка” і столичний “парашутист” Довгий

Авторки:
Анастасія Дзюбак, “Гречка”
Ірина Федорів, голова громадської ініціативи “Голка”
Кіровоградщину у Верховній Раді представляють троє народних депутатів мажоритарників із фракції “Слуга народу” – Олександр Дануца, Ігор Мурдій, Юрій Кузбит та один представник “Відновлення України” Олег Воронько.
Найбільш впливовим політичним гравцем у регіону тривалий час був Дануца, який на президентських виборах очолював обласний штаб Володимира Зеленського. Перед місцевими виборами 2020 року його призначили головою обласного осередку партії “Слуга народу”. Втім з цієї позиції нардепа дуже швидко зняли. Дануца пояснив це тим, що він в інтерв’ю зізнався, що під час президентських виборів одним з керівників штабу Зеленського був бізнесмен Ілля Павлюк. Як повідомляли медіа, у парламенті діє неофіційна “група Іллі Павлюка”, яка голосує в інтересах фінансово-промислових груп, зокрема й олігарха Ріната Ахметова.
До цієї групи народних депутатів медіа зараховують всіх вищеперелічених мажоритарників та списочника з Кіровоградщини Богдана Торохтія, якого зі скандалом виключили з фракції “Слуга народу”. Це сталося після того, як політик поїхав на початку повномасштабної війни відпочивати в Болгарію. Якби Торохтій сам вийшов з фракції – він втратив би мандат. А так наразі він перебуває у депутатській групі “За майбутнє”. Розслідувачі Bihus.info з’ясували, що Торохтій відвідував тіньовий офіс бізнесмена Іллі Павлюка.
Ще один нардеп, який представляє регіон – це син агробарона і мультимільйонера Олега Тарасова, який пройшов за списком партії влади.
Один мажоритарник з Кіровоградшини склав мандат. Це колишній секретар Київради Олесь Довгий. На початку минулого року він активно формував свій образ “волонтера”. Але згодом, коли пішов з Верховної Ради, то запевнив, що більше не піде в політику. Через сім місяців після цього у нього народилася третя дитина.

«Голка» разом з іншими громадськими організаціями склала перелік знакових для країни законодавчих ініціатив, які мали корупційні ризики, антиконституційні норми чи навпаки були корисними для захисту державності країни у новому інструменті «Перезарядити країну тобі під силу».
Медіапартнер проєкту «Главком» публікує цикл аналітичних матеріалів про роботу мажоритарників у різних областях України на основі цих голосувань. Настала черга аналізу депутатів, обраних від Кіровоградщини.
Нацбезпека: від деколонізації до заборони російського патріархату
Для Кіровоградської області питання деколонізації доволі чутливе. Змінити назву обласного центру Кіровоград на Кропивницький було непросто. Парламент зробив це через два роки після початку війни – 2016 року. До речі, Олесь Довгий, який був нардепом у Верховній Раді минулого скликання, за зміну назви міста не голосував.
Тоді окрім Кропиницького, розглядалися й інші назви. Одна з них – перейменувати місто на Єлисаветград. Для того, щоб проштовхувати це питання у місті збирали мітинги. Бабусі з іконами називали воїнів АТО зрадниками.

Тут варто нагадати, що перейменування Кіровограда на Свято-Єлисавет просував тогочасний народний депутат Костянтин Яриніч, в якого чинний нардеп від Кіровоградщини Дануца був тоді помічником. Проросійські нардепи пропонували дати назву місту Єлисаветград і медіа писали про те, що Яриніч не проти. Зараз він представляє “Європейську солідарність” у міській раді.
Після повномасштабного вторгнення Верховна Рада вирішила провести пакет законів в інтересах нацбезпеки, з-поміж яких був закон щодо деколонізацію географічних назв в Україні та очищення країни від наслідків російської імперської політики, то Дануца вийняв картку і залишив сесійну залу.
Під час голосування за деколонізацію у Ігоря Мурдія картка була у слоті, але він не голосував за це питання.
Загалом з-поміж усіх народних депутатів Кіровоградщини лише двоє мажоритарників підтримали деколонізацію – Олег Воронько і Юрій Кузбит. Списочники Тарасов і Торохтій теж голосували за.
Але слід зауважити, що коли Верховна Рада голосувала за заборону московського патріархату, то Олег Воронько утримався. Політик, який потрапив до парламенту від “Слуг народу” спершу пішов до “Групи Разумкова”, а після повномасштабного вторгнення перейшов до “Відновлення України”. Це об’єднання колишніх представників забороненої партії ОПЗЖ.
Списочник Олег Тарасов того дня голосував за інші питання порядку денного, але під час голосування за заборону РПЦ вдавав відсутнього. Усі інші мажоритарники Кіровоградщини голосували “за”.
Ще один списочник Торохтій цього дня був відсутній. Але тут справедливо зазначити, що він був з-поміж тих народних депутатів, хто з самого початку поставив свій підпис під зверненням на голову Верховної Ради Руслана Стефанчука і вимагав винести це чутливе для релігійних громад питання якнайшвидше на розгляд парламенту.
Незалежність НАБУ і САП
Голосування за скасування незалежності антикорупційнийх органів досить важливо проаналізувати саме зараз, коли НАБУ і САП провели низку резонансних розслідувань, зокрема мова про справу Юлії Тимошенко.
За закон, після прийняття якого почалися масові протести з картонками по всій території України, голосували такі напродні депутати: Дануца, Торохтій, Мурдій, Кузбит, а також списочник Торохтій.
Воронько, якого, до речі, ДБР підозрює у підробці документів, не брав участі у голосуванні.
Дануцу після скандального голосування за скасування незалежності НАБУ і САП виключили зі спільноти випускників Української школи політичних студій.
Після рішення параламенту мешканці різних громад вийшли на пікети. Кропивницький – не виняток.

Важливо зазначити, що після того, як Юлія Тимошенко отримала підозру від САП і НАБУ через звинувачення у спробі підкупу деяких народних депутатів, Вищий антикорупційний суд їй заборонив спілкуватися з 65 народними депутатами. Троє з них – з Кіровоградщини. Це Олександр Дануца, Богдан Торохтій та Ігор Мурдій.
Нагляд за місцевою владою і контроль за шкідливими викидами
На Кіровоградщині чимало агрохолдингів. Один з народних депутатів – син агробарона і мультимільйонера. Мова про Олега Тарасова. Як повідомляв “Главком” із посиланням на джерела, політик не з’являється у Верховній Раді через те, що його батька оголосили у розшук.

Сільськогосподарські землі громад роздають місцеві ради, які після реформи децентралізації отримали додаткові ресурси і повноваження. Коли понад 10 років тому стартувала реформа децентралізації, то мали з’явитися префекти, які б здійснювали нагляд за роботою місцевих рад. Але цього так і не сталося. Тому досить гостро стоїть питання нагляду за місцевими радами.
Торік Верховна Рада розглядала законопроєкт, який нібито вимагали прийняти партнери. Насправді це лише імітація продовження реформи децентралізації (проєкт №14048). Найбільш скандальною у цій законодавчій ініціативі стала правка, яку народний депутат Роман Лозинський (“Голос”) виніс на підтвердження для того, щоб усунути її як шкідливу (правка №728).
Саме ця правка вивела з-під нагляду за законністю рішення місцевих рад, видані на виконання власних (самоврядних) повноважень, а це зокрема, земельні, бюджетні, кадрові питання тощо. По суті депутати вивели з-під нагляду за законністю більшість рішень місцевих рад. Таким чином, у громадян та у держави не зʼявилось механізму реагувати на відверті і очевидні порушення законодавства, як “туалетні схеми”, сумнівні детальні плани територій та інші. Усі мажоритарники Кіровоградщини підтримали цю шкідливу правку.

“За” голосував також і списочник Тарасов. А Торохтій традиційно був відсутній.
З огляду на те, що політики Кіровоградщини входять до так званої групи Іллі Павлюка, то тут є ще одне знакове голосування, на яке варто звернути увагу. Мова про євроінтеграційний законопроєкт “Про запобігання зменшення та контроль забруднення”, який парламент провалив у 2021 році. Законодавча ініціатива була націлена на те, щоб змусити власників промислових активів поступово модернізувати виробництво у чітко визначені терміни за європейськими нормативами.
Але депутатська більшість не спромоглася навіть на те, щоб підтримати його за основу. Що стосується політиків з Кіровоградщини, то Дануца і Мурдій утрималися, а Воронько і Кузбит не голосували, хоча картка була у слоті. Єдиний, хто голосував “за” – це був Тарасов, який тоді ще ходив на засідання Верховної Ради.

Зрештою, згодом ці ж важливі норми з’явилися у вимогах міжнароднпих партнерів (Ukraine Facility) і в умовах повномасштабної війни народні депутати були вимушені голосувати за новий законопроєкт (№11355).
Втім Олександр Дануца цього разу теж не голосував, а Тарасов уже перестав ходити на засідання. Усі решта народні депутати з Кіровоградщини через три роки важливу законодавчу ініціативу таки підтримали.
Наступ на свободу слова
З огляду на те, що один з ключових політиків Кіровоградщини – Олександр Дануца до свого обрання у парламент був медіа менеджером, то варто звернути увагу на те, як він та його колеги з регіону голосували за законодавчі ініціативи, які обмежували права журналістів чи створювали охолоджуючий ефект на свободу слова.
Мова про законодавчу ініцітиву №10242, першим автором якої став народний депутат Григорія Мамки (обраний від забороненої партії ОПЗЖ). Вона була спрямована на те, щоб посилити кримінальну відповідальність щодо несанкціонованого розповсюдження конфіденційної інформації з публічних реєстрів, або інших дій, що створюють можливість вільного доступу до такої інформації невизначеного кола осіб. Такі зміни можуть суттєво обмежити роботу журналістів-викривачів, які ведуть антикорупційні розслідування, що становить загрозу для свободи слова та євроінтеграції країни.
Майже пів сотні громадських організацій, медіа та журналістів закликали народних депутатів не підтримувати цю законодавчу ініціативу. Відповідну заяву оприлюднив Медіарух наприкінці 2024 року. Законодавчу ініціативу розкритикував голова комітету з питань свободи слова Ярослав Юрчишин.
Попри це законопроєкт підтримали мажоритарники Дануца, Кузбит, Мурдій, а також списочник Торохтій. Народний депутат Воронько за це не голосував. Втім голосів не вистачило і зараз законодавчу ініціативу готують до другого читання.
Окрім цього був ще один скандальний законопроєкт, через який медіаспілноті довелося проводити онлайн флешмоб. І його першим автором теж був нардепи Григорій Мамка. Проєкт забороняє журналістам та громадським активістам повідомляти суспільству, хто був клієнтом адвоката. З такою ініціативою зверталася до парламенту Національна асоціація адвокатів України , яку упродовж останніх 12 років незмінно очолює соратниця Віктора Медведчука – Лідія Ізовітова.
Усі мажоритарники Кіровоградщини, зокрема і колишній медіаменеджер Дануца, таку ініціативу підтримали. “За” також голосував і Торохтій.
Нагадаємо, громадська ініціатива «Голка» раніше публікувала огляди про роботу народних депутатів, яких обрали у Києві, на Київщині, Харківщині, Львівщині, Черкащині, Хмельниччині та на Закарпатті.
Громадська ініціатива «Голка» разом з коаліцією інших громадських організацій, зокрема з Центром розвитку інновацій та Українською природоохоронною групою, запустила волонтерський проєкт «Перезарядити країну». Аналітики склали перелік корисних та шкідливих для розвитку країни законодавчих ініціатив, голосування за які є маркерами для кожного з депутатів. Усі ці голосування наповнюють батарейку голосувань кожного парламентаря і показують, який заряд він дає країні. Окрім голосувань, які вже відбулися, інструмент містить єдине вікно для адвокації громадського сектору, куди будуть вноситися корисні та шкідливі закони, які перебувають на розгляді парламенту. Цей проєкт створений за кошти великого українського народу і з листопада 2025 року підтримується NED.
«Главком» виступає інформаційним партнером проєкту.




