«Коли допомагаєш — розумієш, що не дарма»: у Кропивницькому «Дім Милосердя» зібрав волонтерів
У подвір’ї кропивницького «Дому Милосердя» 9 травня 2026 року за довгим столом зібралися зо два десятка людей. Це люди, які приходять сюди отримати допомогу й допомагати іншим. Як пройшла зустріч волонтерів та як можна підтримати діяльність «Дому Милосердя» у Кропивницькому — розповідає «Гречка».
На довгому столі у дворі «Дому Милосердя» — чай, смаколики, квіти у вазах. Поруч вирішує організаційні моменти засновник хостелу Володимир Лєбєдєв — розливав чай, просив поставити спокійну музику і пересадити ближче чоловіка з ціпком, щоб йому було зручно разом з усіма. Поступово у двір сходилися люди: вимушені переселенці, студенти, волонтери, місцеві жителі. Близько двох десятків людей сіли за спільний стіл, щоб говорити про допомогу, війну — і про те, як важливо не залишатися наодинці.
Безкоштовний хостел «Дім Милосердя» у Кропивницькому вже кілька років допомагає людям, які опинилися у складних життєвих обставинах. Тут надають тимчасовий прихисток, роздають хліб та одяг, годують нужденних гарячими обідами, підтримують вимушених переселенців, людей із залежностями, самотніх людей старшого віку та родини у кризі.
Цього дня зустріч почали зі спільної молитви.
Потім — знайомство. Люди по черзі вставали і коротко розповідали про себе: хто звідки приїхав, як опинився у «Домі Милосердя» і чому зараз приходить сюди допомагати іншим.
«Я тут вже два роки, переселенка з Херсонщини. Колись прийшла сюди за допомогою, а тепер я в Кропивницькому працюю, маю ФОП. І приходжу сюди допомагати», — розповіла одна з жінок.
За столом лунали короткі історії про евакуацію, втрати, пошуки житла і нової роботи. Хтось приїхав із Херсона, хтось — зі Слов’янська чи Костянтинівки. Коли одна з жінок сказала: «Я зі Слов’янська», — з іншого кінця столу одразу пролунало: «О, так ти моя землячка!».
«Я Неля, з Костянтинівки. Прийшла сюди допомагати — і мені сподобалася атмосфера тут, дружня і підтримуюча. Зараз ходжу на курси перукарів і влаштовуюся на роботу — працюватиму соціальною працівницею», — сказала інша учасниця зустрічі.
Серед присутніх були і волонтери, які допомагають тут роками. Студент медичного коледжу Даня розповів, що приходить у «Дім Милосердя» вже п’ять років.
«Я Даня, вчуся в медколеджі. Я вже п’ять років приходжу сюди і допомагаю під час годування людей», — сказав хлопець.
Поки люди знайомилися, Володимир Лєбєдєв пояснював: такі зустрічі у «Домі Милосердя» раніше проводили щотижня. Але взимку, через постійні відключення світла і загальну втому, їх довелося поставити на паузу.
«У якийсь момент усім стало не до зустрічей — треба було просто виживати. І в людей, і в мене самого трохи опустилися руки. Але зараз хочемо це відновлювати», — розповів він «Гречці».
За його словами, більшість тих, хто приходить у «Дім Милосердя», — переселенці. Але багато з них згодом самі стають волонтерами.
«Тут у кожного своя історія. Люди приходять, знайомляться, підтримують одне одного. А найкращий спосіб вийти зі стресу — це комусь допомогти. Я це давно помітив», — каже Володимир Лєбєдєв.
Він пояснює: коли людина починає допомагати іншим, то перестає залишатися сам на сам зі своїми проблемами.
«Мозок переключається. Ти бачиш, що є люди, яким ще важче. І думаєш: не так уже й усе погано. А коли допомагаєш — розумієш, що не дарма. Бачиш, що можеш зробити чиєсь життя кращим. І так само можеш отримати допомогу сам», — говорить він.
За словами Володимира Лєбєдєва, зараз у волонтерському чаті «Дому Милосердя» — десятки людей. Хтось допомагає грошима, хтось — продуктами чи одягом, а хтось просто приходить підтримати інших.
«Студенти приходять, переселенці, люди з церков. Місцеві жителі долучаються. Люди бачать у соцмережах, пишуть: “Я давно за вами спостерігаю, можна я прийду допомогти?” І так потроху знаходять нас», — розповів він.
Волонтерка Марина каже: такі зустрічі потрібні не лише тим, хто отримує допомогу, а й тим, хто допомагає.
«Коли ти робиш це сам, то втомлюєшся. А коли бачиш поруч людей із такими ж цінностями — надихаєшся і готовий ділитися далі», — говорить вона.
Марина згадує, що допомагає «Дому Милосердя» ще з перших років його існування — коли самого будинку ще не було.
«Тоді Володимир їздив по місту, розвозив їжу бездомним людям просто по підвалах і смітниках. А цей будинок був максимально розвалений, і ми тут готували їжу для нужденних. Потім вже відремонтувли, зробили хостел», — пригадує волонтерка.
Вона каже: навіть якщо людина живе далеко, вона все одно може підтримати «Дім Милосердя» — фінансово або інформаційно.
«Все, що тут відбувається, — відбувається за чиїсь кошти. Обіди для людей, допомога, утримання будинку. І дуже важливо, що навіть на відстані люди можуть бути корисними», — додає Марина.
Під кінець зустрічі люди вже говорили між собою значно голосніше і вільніше, ніж на початку. Хтось обговорював документи і пошук роботи, хтось — дітей і навчання.
Сьогодні «Дім Милосердя» продовжує існувати завдяки небайдужим людям — тим, хто донатить, привозить продукти й одяг, приходить допомагати на годуваннях або просто підтримує тих, кому зараз важко. Підтримати хостел можна фінансово — кошти йдуть на харчування, утримання будинку, допомогу людям у кризових ситуаціях та благодійні обіди для нужденних. Для цього можна переказати будь яку суму за реквізитами:
- на Монобанку за посиланням.
А ті, хто хоче долучитися до волонтерства, можуть написати в особисті повідомлення сторінок «Дому Милосердя» у Facebook чи Instagram.
Анонси наступних зустрічей та волонтерських ініціатив засновник хостелу Володимир Лєбєдєв публікуватиме на своїй Facebook-сторінці.
Контакти «Дому Милосердя» у Кропивницькому:
- адреса — вулиця Преображенська, 37.
- номер телефону — 073 007 0078.
Раніше «Гречка» розповідала про вісім ініціатив, що створюють адаптивні речі.
