На Кіровоградщині сільгосппідприємство вирубує лісосмуги? Як це шкодить самим аграріям

Джерела: коментар для «Гречки» жителя Петрівської громади Володимира Ткаченка та екологині, доцентки кафедри екології та природоохоронних технологій Національного університету кораблебудування Інни Тимченко, відповіді на інформаційний запит «Гречки» від Петрівської селищної ради та Державної екологічної інспекції Придніпровського округу.

Що відомо про вирубку дерев у лісосмугах?

До редакції «Гречки» звернувся Володимир Ткаченко. Він розповів, що влітку побачив, як у полезахисних лісосмугах поблизу села Новий Стародуб випилюють дерева.

За його словами, дерева спиляли працівники приватного сільськогосподарського підприємства «Зарічне». Володимир Ткаченко стверджує, що після цього на місці спиляних лісосмуг підприємство розорює землю, а потім її засіває.

Чоловік 25 серпня написав звернення у Петрівську селищну раду щодо вирубки лісозахисних смуг на території старостинського округу. Володимир Ткаченко стверджує, що досі не отримав відповідь. Також він не зміг зустрітися з головою громади, адже у селищній раді весь час, на його думку,  знаходять відмовки, чому вона не може поспілкуватися з ним.

Окрім цього, чоловік звернувся до поліції та Державної екологічної інспекції Придніпровського округу. 

«Вони кажуть, що не можуть оцінити шкоду, адже там викорчували пеньки від вирубаних дерев. А те, що у посадках залишилося по одній деревині, ніхто ж нічого не робить», — зазначив він.

Окрім цього, за словами Володимира Ткаченка, працівники підприємства «Зарічне» зняли верхній шар ґрунту у селі Федорівка.

Що кажуть у Петрівській селищній раді?

У відповіді на запит «Гречки» секретар Петрівської селищної ради Володимир Руденко повідомив, що селищна рада отримувала звернення щодо вирубки дерев у Новому Стародубі, однак у ньому не було зазначено, хто саме здійснює вирубку. 

Відповіді на запитання, чи перевіряла рада цей випадок, не надали.

Також у відповіді зазначили, що земельні ділянки з полезахисними лісосмугами на території громади належать до земель сільськогосподарського призначення та є землями запасу, які не передають у власність або користування. У селищній раді запевнили, що цільове призначення цих земель не змінювали.

Зняли шар ґрунт?

Начальник Державної екологічної інспекції Придніпровського округу Сергій Сологуб у відповіді на запит «Гречки» повідомив, що після звернення місцевого жителя щодо незаконної вирубки дерев у полезахисних лісосмугах за межами села Федорівки інспектори виїхали на місце. Проте під час обстеження лісосмуг, свіжоспиляних пнів не виявили.

Втім знайшли порушення щодо другого звернення від цього чоловіка. Він повідомив екоінспекції, що працівники ПСП «Зарічне» зняли шар ґрунту у селі Федорівка. 

3 грудня фахівці Держекоінспекції виїхали на місце та спільно з представником Новостародубського старостинського округу обстежили земельну ділянку.

«За результатами проведеного обстеження встановлено факт зняття верхнього шару ґрунту без відповідних дозвільних документів (псування земель) в межах села Федорівка, здійснений працівником ПСП “Зарічне”», — зазначили у відповіді.

Інспектори склали відповідний акт та зафіксували порушення природоохоронного законодавства у сфері охорони земель. 

Як ідеться у відповіді, ПСП «Зарічне» оштрафували на 510 гривень за статтею 52 Кодексу України про адміністративні правопорушення та стягли 2831,51 гривні компенсації за завдану шкоду. Обидві суми сільгосппідприємство сплатило.

Що кажуть у сільгосппідприємстві?

За даними аналітичної системи «YouControl», керівником підприємства «Зарічне» є Андрій Давидовський.

Журналістці «Гречки» вдалося поговорити з керівником юридичного відділу сільськогосподарського підприємства Дмитром Ковальовим. 

Він заперечив, що сільгосппідприємство спилювало лісосмуги між селами Новий Стародуб та Федорівка та знімало верхній шар ґрунту. Також сказав, що інформація Держекоінспекції про те, що підприємство оштрафували, не відповідає дійсності.

Як вирубка лісосмуг шкодить самим аграріям?

«Будь-яка людина, яка вирубує дерева в лісосмугах, повинна мати лісорубний квиток. Там буде зазначена відповідна інформація про законність цієї дії», — розповіла у коментарі «Гречці» доцентка кафедри екології та природоохоронних технологій Національного університету кораблебудування Інна Тимченко.

Вона зауважує, що без лісорубного квитка вирубка карається законом, але щоб її зафіксувати, потрібно викликати Держекоінспекцію області, яка має приїхати та зафіксувати порушення.

«Держекоінспектори порахують кількість зрубаних дерев по зрізах, а також оцінять вік та діаметр дерев, а за цим визначать штрафи. Далі це вже справа поліції, яка буде шукати винуватця», — наголосила екологиня.

Що стосується екологічної цінності лісосмуг, то важко її переоцінити, особливо в південних умовах, — говорить Інна Тимченко.

«У нас розорана велика кількість території під сільськогосподарські угіддя. Зрозуміло, адже власники полів хочуть отримувати прибуток, гарну сільськогосподарську продукцію. Але це також сильне антропогенне навантаження на ґрунти», — зауважила вона. 

Довідково: Антропогенне навантаження на ґрунти — це негативний вплив господарської діяльності людини (сільське господарство, промисловість, транспорт, побут) на ґрунтовий покрив, що призводить до його деградації, забруднення хімічними речовинами (важкі метали, пестициди, нафта), руйнування структури, ерозії та зміни властивостей, знижуючи родючість і екологічну якість ґрунтів.

З її слів, своєю чергою лісосмуги зменшують негативний вплив на ґрунти. 

«Лісосмуги надають досить великі екосистемні послуги. Найголовніше, це захист від вітрової та водної ерозій, тому що коренева система дерев цих лісосмуги, вона дозволяє розподіляти рівномірно вологу. І так, зменшується вплив на ті ж поля», — уточнила Інна Тимченко.

Довідково: Екосистемні послуги — це всі блага та вигоди, які ми отримуємо від захисних насаджень, зокрема захист ґрунту від ерозії (вітру та води), покращення мікроклімату, підвищення врожайності сільськогосподарських культур, підтримка біорізноманіття (місце для комах-запилювачів та птахів) та забезпечення матеріальних ресурсів (деревина, лікарські рослини, плоди, мед).

Щодо вітрової ерозії, то екологиня наголошує на досить високій швидкості вітру в південних регіонах, а також на Кіровоградщині. 

«У сьогоднішніх умовах, коли змінюється клімат, ми можемо бачити дуже часті екстремальні погодні явища із сильними вітрами. І ніщо, крім дерев, не зможе захистити ґрунти від вітрової ерозії, яка руйнує поверхневий шар. Це призводить до ущільнення ґрунту, до появи тріщин», — наголосила екологиня. 

Саме це впливає на екологічний стан у тому числі сільськогосподарських ділянок. З часом це сприятиме деградації ґрунту.

«Тоді навіть полив не буде сильно допомагати. До того ж треба врахувати, що полив не завжди можливий, то ці умови роблять велику шкоду — родючість ґрунтів сильно знижується», — зауважила Інна Тимченко.

За умов значної площі сільськогосподарських земель без належно сформованих лісосмуг неможливо забезпечити стабільну родючість ґрунтів у довгостроковій перспективі. Йдеться не лише про врожайність, а насамперед про збереження самих ґрунтів і їхньої природної цінності. 

Негативні наслідки їх відсутності можуть бути непомітними одразу, однак із часом вони накопичуються й поступово посилюються, — говорить екологиня.

Особливо важливу роль відіграють лісосмуги, сформовані з цінних деревних порід, які виконують ґрунтоутворювальну функцію. До таких належать, зокрема, дуб, клен, тополя та інші великі дерева. Вони мають розвинену кореневу систему, що сприяє утриманню ґрунту, підтриманню його структури та забезпеченню біологічних процесів, які відбуваються в ґрунтовому середовищі.

Як діяти у випадку незаконної вирубки лісосмуг селищній раді?

Юристка, голова громадської організації «Наша рада» Євгенія Захарченко пояснила «Гречці», що якщо лісосмуга у власності громади, то селищна рада теж може звертатися до правоохоронців щодо незаконної вирубки.

«Селищна рада буде у такому випадку не лише заявником, а й потерпілою стороною в кримінальній справі, яка має право на відшкодування завданої злочинцями шкоди», — зауважила вона.

Зі слів Євгенії Захарченко, своєю чергою громадянин може бути лише заявником і не матиме прав у межах розслідування.

«Селищна рада має бути зацікавлена в збереженні лісосмуги. Проте у випадку бездіяльності, притягнути когось з посадовців до відповідальності буде складно», — зауважує вона.

Куди та як повідомити про незаконну вирубку лісосмуг?

Якщо ви виявили незаконну вирубку лісосмуг, то потрібно:

1. Викликати поліцію за номером 102, яка зафіксує порушення.
2. Зателефонувати на гарячу лінію Держекоінспекції Придніпровського округу (0522) 32-10-03 (по Кіровоградській області) або написати звернення за алгоритмом за цим посиланням.

Раніше «Гречка» розповідала, що у Великосеверинівській громаді не знайшли порушників, які вирубали дерева у полезахисній лісосмузі. Тому суд зобовʼязав сільську раду з місцевого бюджету компенсувати шкоду, завдану незаконною вирубкою у близько 300 тисяч гривень.

Фото обкладинки ілюстративне та не відображає жодної реальної ситуації