Суд виправдав ексочільника Кіровоградщини у справі про загибель дівчини в ДТП: деталі

Джерела: вирок Житомирського Райсуду Житомирської області від 27 квітня 2026 року.

Що відомо про ДТП

Як «Гречка» раніше повідомляла, ДТП за участі ексочільника Кіровоградщини сталася вранці 3 листопада 2023 року. Андрій Ніколаєнко керував автомобілем Mercedes-Benz GLE-300D на трасі Київ — Чоп у напрямку Львова, коли поблизу будинку № 48 по вулиці Європейській у селі Березівка збив 18-річну пішохідку. Дівчина загинула на місці.

За даними слідства, за 40 хвилин до ДТП камери зафіксували, що автомобіль рухався зі швидкістю 162 км/год при обмеженні 110 км/год. Безпосередньо перед наїздом, за висновками експертиз, швидкість транспортного засобу становила від 141 до 153 км/год. Ніколаєнко запевнив, що був тверезим, а трагедії «уникнути не вдалося». Ні в крові депутата, ні в крові загиблої алкоголю виявлено не було.

6 листопада 2023 року народному депутату повідомили про підозру за частиною 2 статті 286 Кримінального кодексу України — «Порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами». Йому загрожувало позбавлення волі на строк від 3 до 8 років.

Позиція сторони обвинувачення

Згідно з текстом вироку, прокурори наполягали на тому, що Ніколаєнко порушив кілька пунктів Правил дорожнього руху: значно перевищив допустиму швидкість, не врахував дорожню обстановку та не вжив заходів для зменшення швидкості при виявленні небезпеки. 

Сторона обвинувачення наполягала на тому, що нардеп порушив правила дорожнього руху, а його дії перебували у прямому причинному зв’язку із загибеллю пішохідки. Прокурор просив суд визнати його винним за ч. 2 ст. 286 Кримінального кодексу України.

Ключовим аргументом обвинувачення стало значне перевищення швидкості. За версією слідства, автомобіль рухався зі швидкістю від 141 до 153 км/год при дозволених 110 км/год. Прокурор вказував, що водій не врахував дорожню обстановку та не вжив достатніх заходів для зменшення швидкості після появи небезпеки на дорозі.

Основою цієї позиції був висновок комплексної експертизи, згідно з яким за умови руху з дозволеною швидкістю та своєчасного гальмування водій мав технічну можливість уникнути наїзду. Саме перевищення швидкості, на думку сторони обвинувачення, стало причиною того, що уникнути зіткнення не вдалося.

Прокурор також наголошував, що навіть грубе порушення правил із боку пішохода не звільняло водія від обов’язку негайно реагувати на небезпеку. У суді стверджували, що дії пішохода були лише умовою виникнення аварійної ситуації, тоді як безпосередньою причиною ДТП стали швидкість автомобіля та недостатнє гальмування.

Для підтвердження своєї позиції сторона обвинувачення посилалася на дані електронного блоку управління автомобіля, відеозаписи з камер спостереження, результати фототехнічних розрахунків, а також слідчий експеримент зі свідком — водієм іншого авто, на основі якого експерти визначали темп руху пішохода. Додатково прокурор використовував непрямі докази — зокрема квитанції з АЗС для аналізу середньої швидкості поїздки та інформацію про попередні штрафи за перевищення швидкості.

Втім, суд дійшов висновку, що частина доказів обвинувачення викликає сумніви. Зокрема, критично оцінили результати слідчого експерименту та висновки про технічну можливість уникнення наїзду.

Позиція сторони захисту

Захист, своєю чергою, наполягав на протилежному: навіть за умови дотримання швидкісного режиму водій фізично не міг зупинитися вчасно, оскільки дівчина раптово вибігла на дорогу з-за іншого автомобіля — білої Honda Accord, що рухалась у правій смузі. Відстань до пішохода в момент виникнення небезпеки становила, за розрахунками захисту, лише 53–70 метрів, тоді як гальмівний шлях при 110 км/год — 103–108 метрів. 

Захист посилався на власну автотехнічну експертизу, згідно з якою навіть за дозволеної швидкості 110 км/год автомобіль не зміг би зупинитися до траєкторії руху пішохода. За розрахунками експертів, гальмівний шлях становив понад 100 метрів, тоді як відстань до дівчини в момент виникнення небезпеки була майже вдвічі меншою.

Сам Ніколаєнко пояснив суду, що побачив дівчину, коли до неї залишалося приблизно 50–60 метрів, і одразу почав гальмувати та сигналити.

Окремо адвокати наголошували на раптовості появи пішохода на проїжджій частині. За версією захисту, дівчина вибігла з-за іншого автомобіля та перебігала трасу у місці, не призначеному для переходу. Також зазначалося, що ділянка дороги була обладнана відбійником і парканом, а тому водій міг розраховувати, що інші учасники руху не порушуватимуть правила.

Захист також критикував докази сторони обвинувачення. Під сумнів поставили результати слідчого експерименту, вказуючи на невідповідність умов його проведення реальній ситуації ДТП. Адвокати заявляли, що через це розрахунки швидкості руху пішохода є недостовірними. Оскаржували й використання квитанцій із АЗС для визначення середньої швидкості автомобіля, а також спроби врахувати попередні штрафи за перевищення швидкості.

Крім того, захисники заявляли про низку процесуальних порушень під час розслідування — зокрема щодо огляду місця події, вилучення відео з камер спостереження та визначення підсудності окремих рішень.

Хоча суд відхилив більшість процесуальних заперечень, саме аргументи про технічну неможливість уникнути наїзду та недостовірність частини розрахунків обвинувачення стали одними з ключових для ухвалення виправдувального вироку.

Щодо систематичних порушень ПДР

До смертельної аварії Ніколаєнко систематично притягувався до адміністративної відповідальності за перевищення швидкості — лише протягом 2022–2023 років його фіксували 22 рази. У суді депутат пояснював, що автомобілем нерідко керували його помічники. Сам Mercedes-Benz GLE належить цивільній дружині нардепа, яка придбала його у вересні 2023 року.

Чому суд виправдав

Суд не встановив прямого причинного зв’язку між перевищенням швидкості та загибеллю пішохода. Вирішальну роль відіграло питання про технічну можливість уникнути наїзду.

«Суд дійшов висновку, що стороною обвинувачення не доведено, що причиною наїзду на пішохода є саме перевищення водієм допустимої швидкості руху, а також те, що він мав технічну можливість уникнути наїзду на пішохода шляхом застосування екстреного гальмування», — йдеться у тексті вироку.

Суд піддав сумніву і головний доказ обвинувачення — результати слідчого експерименту за участю свідка, водія автомобіля «Сузукі Джимні». Під час того експерименту визначався темп бігу дівчини, однак умови відтворення не відповідали реальним: свідок спостерігав за статистом із відстані 1,5–2 метри вночі, тоді як у день ДТП бачив дівчину з 50–60 метрів при денному освітленні. Оскільки розрахунки про можливість уникнути наїзду ґрунтувалися саме на цих даних, суд визнав їх недостовірними.

Окремо суд звернув увагу на порушення правил дорожнього руху з боку загиблої: вона перебігала дорогу в забороненому місці, де встановлено металевий відбійник і паркан, а надземний перехід знаходився в іншому місці. Суд констатував, що водій мав право розраховувати на дотримання правил іншими учасниками руху і не був зобов’язаний очікувати появи пішохода на цій ділянці траси.

Зрештою, 27 квітня 2026 року Житомирський районний суд Житомирської області виніс виправдувальний вирок народному, колишньому очільнику Кіровоградської ОДА Андрію Ніколаєнку. 

Вирок ще не набрав законної сили й може бути оскаржений в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з моменту його винесення.

Суд скасував арешт на автомобіль Mercedes-Benz GLE-300D та постановив повернути його власниці. Витрати на проведення експертиз у розмірі 26 802 гривень віднесено на рахунок держави.

Нагадаємо, Андрій Ніколаєнко очолював Кіровоградську ОДА в 2013-2014 роках, якраз у період Революції Гідності. На початку лютого 2022 року  ексголова Кіровоградської ОДА виступив на сесії Київської міськради й поділився досвідом як йому працювалось на посаді.