Кіровоградець, а ти готовий поділитись органами?
З квітня в суспільстві точаться суперечки над можливістю введення так званого «закону про донорство». Згідно із законопроектом кожен українець автоматично ставатиме донором посмертно, якщо наперед, за життя не напише відмову.
Здавалось, як це благородно, ти можеш послужити суспільству, врятувати чиєсь життя навіть після кончини. Щорічно в Україні в трансплантації нирки потребують більше 2000 чоловік, серця – 500-700, печінки – близько 1000. Але за рік робиться тільки близько 100 пересадок нирок, одна – серця і 12-14 – печінки. Проте, в тому, що ситуація буде така «райдужна» сумніваються юристи.
«Сама по собі презумпція згоди говорить про те, що непоінформовані людина підпадають під те, що з ним роблять все, що хочуть», – говорить медичний адвокат Людмила Солоп.«Це, звичайно, спроба вирішити питання з рівнем трансплантології в країні. Але цей закон – колосальне поле для всіляких зловживань. Класичне – це коли людина потрапляє в морг, і він його тіло тут же розбирають … Може скластися ситуація, коли родичі приїдуть забирати тіло, а від нього мало що залишиться. Якщо лікар буде хоч якось мотивований, він буде розбирати всіх. Це загрожує не тільки процвітанням «чорного ринку» органів, але і тим, що буде неякісний продукт для трансплантології … Я бачу, чому намагаються прийняти закон, але знаючи нашу країну і нездатність держави контролювати цей процес, тут є великі ризики ».
Зараз, відповідно до закону про трансплантологію, дозвіл рідних на трансплантацію не вимагається тільки, якщо людина написала письмову згоду або відмову. У разі її смерті дозвіл може дати чоловік / дружина або близькі родичі.Якщо у людини немає законних представників, пересадка органів заборонена.
У більшості західних країн діє саме презумпція згоди (а в США згоду або не згоду на донорство зазначено у водійських правах). Нещодавно норму закріпили також в Росії та Білорусі. У нашій же країні лікарі в більшості випадків отримують відмову від родичів. Та й не дивно, просвітницька робота в даного плані державою не ведеться, а родичі в момент горя думають зовсім не про спасіння чужого життя, а про власну втрату.
Багато ж українців боятися, що з введенням такого закону, потрапивши в лікарню, наприклад, з апендицитом ти можеш операцію просто не пережи, а родичі отримають тіло без деяк органів. Тобто, для «здобуття» органів і пришвидшенням летального кінця не гребуватимуть.
Норму про автоматичність донорствоа органів без офіційної відмови людини вважають недопрацьованою і окремі депутати.
“Те, що підготував МОЗ – неприйнятно. Там на кількох папірцях написано про скасування презумпції незгода, і найголовніше – скасовується стаття, яка обов’язково має регламентувати вилучення органів лише за умови смерті мозку”, – сказала регіонала Тетяна Бахтєєва. “Тому, що можливо людина буде ще жива, а в неї вже будуть забирати органи. Це непріпустимо“.
Після обурень громадськості МОЗ заявило, що уже з 26 листопада в областях відбудуться круглі-столи, на яких спеціалісті и громадськість обговорять проблему, а 15 грудня підсумкове обговорення пройде у Києві.
Марта Луцька за матеріалами Української правди, Сегодня, Світ24
