Тополиний пух, амброзія: як кіровоградцям побороти алергію? (ФОТО)

“Я тільки “Цитрином” рятуюсь. Більше нічого не допомагає. Неприємно звісно, коли пух потрапляє всередину, – чухається все одразу, чихати починаєш. У такий період постійно роблю вологе прибирання. На вулиці потрібно якнайменше знаходитися, нос або очі закривати, дивлячись де алергія проявляється. У мене горло вразливе, то на вулиці ніс закриваю чимось” – розповідає бібліотекар Галина Сергіївна.

Насправді ж тополиний пух не є основним збуджувачем алергії, розповідає завідуюча алергологічним відділенням Кіровоградської обласної лікарні Ірина Дзюбас. Пух є так званим стимулятором алергії, адже, потрапляючи на слизові оболонки, просто подразнює її. Основна проблема тих, хто жаліється на пухову алергію, є поліноз – сезонне захворювання на пилок рослин.

“Якщо просто прибрати тополі, то наші люди як хворіли на алергічні захворювання, так і хворітимуть. Так, їх кількість потрібно зменшувати, заміняти ці дерва іншими, як це робилося кілька років тому в Ленінському районі за спеціальною програмою. Потрібно більше займатися бур’янами, що дійсно викликають алергію. Наприклад, амброзію треба прибирати повністю” – говорить алерголог.

Ірина Дзюбас розповідає, що існує три так звані алергічні періоди: реакція на цвітіння дерев (наприклад, берези), злакових (жито, овес і т.п) та бур’янів (амброзія, циклохана, соняшник). Полінозники починають страждати від результатів алергії вже з травня.

“Ці рослини виробляють пилок. Як у кульбабки оті парасольки відриваються, так і тут пилок. Тільки він мікроскопічний і його майже не видно. Пилок піднімається в повітря, змішується з полютантами (шкідливими речовинам, які виробляють наші промислові підприємства і заводи) і цим усім дихає людина. Злакові зараз найбільш злосні алергени. Тому ті, в кого є алергія на пух, потрібно робити алергодіагностику, покопатися і знайти головну причину алергії” – розповідає Ірина Дзюбас.

Втім чи не найбільше полінозники страждають від амброзії і її подружок, запевняє лікар. Головна наша проблема в тому, що боротися з нею ми починаємо в серпні, тоді, коли вона цвіте, а не лише проростає.

“Насамперед це має бути розроблена спільно з карантинною інспекцією державна програма. Алергологи тут самостійно нічого не зроблять. І підвищити відповідальність кожного за свою територію: штрафи для усіх, навіть для тих, хто не проживає чи не займається у даний момент цією територією” – запевняє лікар-алерголог.

Жертвами полінозу стають саме працездатні мешканці міст – 60-65% населення. У селах алергіків набагато менше. Це пов’язано зі стресовим фактором, розповідає Ірина Дзюбас. Тож боротися зі шкідливими бур’янами варто спільними зусиллями, адже проблема може прийти до будь-кого.

Тим, хто все ж страждає від полінозу медики радять виїжджати з міста або дотримуватися певних запобіжних заходів. Зокрема у періоди цвітінь названих рослин уникати перебування на вулиці під час сухих вітрів, в сиру погоду, коли спостерігається пік цвітіння – з 5 до 10 години ранку; робити щоденне вологе прибирання квартири та робочого місця; не сушити одяг на відкритому повітрі й встановити москітні сітки на вікнах; переодягатися і приймати душ, після того як повернулися з вулиці; промивати ніс і горло соляними розчинами; зміцнювати загальний імунітет, а також відмовитися на час алергії від алкоголю та тютюну.

Ірина Дзюбас говорить, тим, хто страждає від весняно-літніх алергій, можна придбати в аптеках нелікувальні бар’єрні засоби. Після всприскування їх на слизову оболонку носа утворюється тонка маска, яка зменшує подразливість слизової, але не блокує запахи. Проте їх потрібно використовувати згідно інструкції і під контролем лікаря. Після закінчення алергічного періоду необхідно також звернутися до алерголога для проведення діагностики та специфічної імунотерапії з алергенами.

Світлана Дубина
Фото автора