Як пережити розлучення: поради психологів

Як найлегше пережити процес розлучення радить у Фейсбук-групі “Психологія в Кропивницькому” психолог Яніна Данильченко.

Крім того, близько половини опитаних в якості причин розлучення вказують обставини морально-етичного характеру. Є спостереження, які показують, що навіть якщо обидва партнери виглядають зацікавленими в розлученні, нерідко один з них до нього серйозно не готовий.

Не варто замикатися в собі

У тому, що ви розлучаєтеся – немає нічого ганебного. Не варто приховувати інформацію про розлучення від оточуючих. Забитися в куточок і не висовуватися – цілком природне бажання для людини, що відчуває біль від розставання. Однак, якщо ви в самоізоляції вже довго, а душевний біль не слабшає – вам буде
потрібно включеність в соціум. Подумайте, де і з ким, крім роботи і домашньої обстановки, ви можете проводити час кілька разів на тиждень (спорт, танці, курси, волонтерство тощо) Будь-які соціальні ситуації, що відволікають від важких думок, дуже корисні. До речі, фізичні навантаження і прогулянки також
допомагають полегшити емоційні страждання.

Алкоголь і наркотики – не полегшуть страждання

Так, вони на час притупляють душевний біль, але потім стає ще гірше. Єдиний спосіб пережити страждання – не чинити опір їм. Дозвольте собі відчувати біль, а не тікати від нього, і згодом помітите, що його влада над вами слабшає.

Рішення, як жити далі – лише ваше

Не сприймайте серйозно всіх порадників, які вам радять як далі жити після розлучення. Універсальних моделей життєустрою не існує. Поради вам можуть давати тільки ті, у кого ви їх просите. Ви і тільки ви приймаєте рішення, як жити далі.

Право на смуток

Дайте собі право відгорювати. Не треба кріпитися, не варто намагатися «бути сильною», «бути мужиком», «взяти себе в руки». Плачте, якщо хочеться плакати, незалежно від того, чоловік ви чи жінка. Показувати оточуючим свою вразливість – не ознака слабкості.

Розлучення і діти

Розлучення можливе лише з чоловіком, а не з дітьми. Поясніть дітям, що їх провини в тому, що мама і тато розлучаються – немає. Чого категорично не треба робити – так це шукати у них підтримки і розради.

Крім того, не варто зберігати шлюб лише заради дітей. Все, що отримають діти в цьому випадку – це модель деструктивних сімейних відносин. Так, діти страждають, коли батьки розлучаються. Але і життя – недосконалеа, тому наївно припускати, що жертвуючи собою, ви тим самим зробите їх щасливішими.

Відпускайте без жалю

Якщо вас кинули, то не хапайтеся за того, хто йде. Причепливість викликає у того, хто йде емоції жалю, роздратування або навіть відрази.

Страждайте з гідністю

Страждати з гідністю – значить намагатися не влаштовувати істерик і скандалів. До цього варто прагнути, але іноді це надскладно. Як би вже там не було – не звинувачуйте себе. Не завжди людина здатна вести себе «красиво», якщо психічний ресурс стійкості давно вичерпаний.

Бути друзями не обов’язково

Залишатися «друзями» з колишнім чоловіком/дружиною не обов’язково. Якщо є спільні діти – повинні бути обумовлені правила спільної опіки і на цьому все.

Заповнити “порожнечу”

Одним з болючих моментів після розлучення є так звані порожнечі у повсякденному житті: коли кожен з подружжя виконував певні ролі в родині, був включений в ті чи інші сімейні функції. Тому можна зіткнутися з низкою невирішених питань побутового та фінансового характеру, до яких раніше був причетний чоловік/дружина. Тут необхідний детальний аналіз ситуації, для того, щоб зорієнтуватися: де я можу впоратися сам(-а), а де мені потрібна допомога і до кого я за нею можу звернутися.

Нові стосунки – не панацея

Нові стосунки після розлучення – це, звичайно, спосіб полегшити душевний біль. Однак він має побічні ефекти. Нерідко термінова «нова любов» має замісний характер і не дає провести душевну роботу, необхідну для здобуття можливості будувати відносини в майбутньому на якісно вищому рівні.

Допомога професіоналів

Шукайте підтримку ззовні. Бажано, щоб люди, які можуть вам її надати, не були вашими родичами. При переживанні горя, при наявності складних емоційних реакцій, з якими не вдається впоратися самостійно або при ознаках депресії обов’язково звертайтеся до психотерапевта.