фестиваль-екскурсія “СХІДНІ ВОРОТА. АРТПОЛЕ-КРИМ”

Фестиваль для тих, хто шукає глибшого порозуміння з навколишнім світом, чому сприятиме дивовижна історія цього міста, де з давніх часів жили люди різних національностей та релігій, де і зараз звучить кримсько-татарська, українська, російська, вірменська, грецька, польська та інші мови.

В ці дні кримські майстри поділяться секретами своєї майстерності в гончарстві, килимарстві, вишивці, ювелірній справі, а також познайомлять з притаманними цій території заняттями, як то традиційне приготування кави та східних солодощів, малюнки хною, заготівля й правильне збереження трав, танці та гра на традиційних музичних інструментах. Таким чином кожен з гостей отримає можливість безпосередньо доторкнутися до міста.

Щодо музичної програми, вона складатиметься з двох частин — власне народів Криму (традиційна музика кримських татар, чінгіне, греків і османів) та міжнародної world-music-програми, в якій візьмуть участь чеські Cankisou, польський Оркестр святого Миколая, українські ДахаБраха, Ойра та Зіра.

Учасниками лендарт-програми стануть відомі українські художники Жанна Кадирова, Андрій Гуренко, Ілона Сільваші, Ярослав Присяжнюк та інші. Новими для «АртПоля» і надзвичайно органічними в контексті Бахчисарая будуть геліографіті — малювання живим вогнем у живому просторі. Художники Володимир та Тетяна Бахтови разом з зацікавленою публікою за допомогою факелів створюватимуть ілюзорні вогняні образи — відтворюватимуть зниклі архітектурні об’єкти або химерні вогняні ліси, потоки й човни. Саме по собі дійство нагадуватиме містичний танок, проте фотоапарати зафіксують завершені вогняні малюнки.

Основним майданчиком фестивалю обрано Східні Ворота Чуфут-Кале, звідки можна спостерігати захід і схід сонця, численні гірські хребти й море вдалині. А основним майданчиком для геліографіті — розташована під ним долина Ашлама-Дере. Ашлама-Дере в прямому перекладі з татарської означає «де зростають прищеплені дерева». Це долина садів, у яких стояла перша ханська резиденція — палац Ашлама-Сарай. «У кримських татар справа щеплення на паростках старих дерев і на диких деревах у лісі вважається природньою справою, — розповідає Володимир Бахтов. — Спроба зробити щеплення сучасних ідей художніми методами в настільки складному історичному просторі, яким є південно-західний Крим, може виявитися як несподівано плідною, так і безнадійно авантюрною, як власне і щеплення рослин. Але кримські татари завжди носили з собою інструмент для щеплення дерев і нескінченно експериментували. Уважне ставлення митців до історичного і природного ландшафту стане незамінним інструментом в його новій інтерпретації».

Докладніше – на сайті фестивалю.