Купуй волонтерське: як і навіщо на Кіровоградщині впроваджують соціальне підприємництво
На Кіровоградщині волонтери використовують різні механізми для збору грошей на благодійність. Один із них – соціальне підприємництво. Що це та як втілити його розбиралася «Гречка».
Навіщо волонтерам соціальне підприємництво
На початку повномасштабного вторгнення люди стихійно об’єднувалися і виробляли все, щоб підтримувати армію: пекли смаколики, сушили борщі, придумували пакування для харчів довгого зберігання, плели сітки, виготовляли окопні свічки, павербанки, шити одяг тощо.
Згодом виробництво стало вже налагодженим, і на місцях волонтери почали створювати осередки і організації. Щоб підтримати волонтерів, допомогти їм зорієнтуватися у правовому полі і налагодити співпрацю між собою, на Кіровоградщині діє обласна організація Всеукраїнської ГО «Асоціація сприяння самоорганізації населення». Ця організація зокрема ініціювала ярмарки та виставку «Волонтерський крафт».
«І за результатами таких ярмарків ми бачимо, що волонтери в області виробляють справді якісну продукцію, яка цікава і цивільним жителям – і її готові купувати», – наголосила голова обласної «Асоціації сприяння самоорганізації населення» Алла Волошина.
Вже зараз, на третьому році повномасштабного вторгнення і одинадцятому році війни збори на потреби армії закривати стає важче. Волонтери вдаються до різних «прийомів»: проводять лотереї, благодійні акції, концерти тощо. І однією з можливостей для волонтерів, які виробляють продукцію – це заснувати соціальне підприємництво.
«Адже цю продукцію можна продавати. А оскільки волонтери вторговані гроші спрямовують на власне виробництво, а всі інші гроші – тобто прибуток – на потреби армії, то це є чистої води соціальне підприємництво», – пояснила Алла Волошина.
І справді, у волонтерів Кіровоградщини вже зараз можна придбати різноманітні смаколики, унікальний одяг. підсумки тактичні аптечки та туристичне спорядження тощо.
Виробництва волонтерів Кіровоградщини: від крафтової крамниці до експорту
Чаї продають у Фінляндію
Один з прикладів, як вже зараз деякі волонтерські організації в області знайшли способи заробляти на власній продукції і надалі підтримувати армію, є «Волонтерра» з Помічної. Ще на початку повномасштабного вторгнення у місцевій музичній школі зібралися люди, які хотіли підтримати Сили Оборони. Вони готують випічку, консерви, каші, плетуть маскувальні сітки, шиють одяг, в’яжуть килимки. Згодом почали також робити сухі супи та борщі.
«Тоді люди принесли дуже багато продуктів, і вони зіпсувалися б, бо зберігати нам їх було ніде. Ми почали сушити і фасувати супи. Особливо військові наш грибний суп обожнюють», – поділилася волонтерка з Помічної Олена Ясинська.
Пізніше жителі Помічнянської громади почали приносити до «Волонтерри» лікарські сушені трави. Тож волонтерки вирішили робити з них корисні трав’яні чаї: з м’ятою, лимоном, жасмином і акацією, півонією і шавлією тощо.
«Скомпонувати інгредієнти нам допомогла наша місцева фармацевтка. І ми створили шість видів чаїв, серед яких заспокійливий, від кашлю, жарознижувальний. Ми робили це спочатку виключно для військових, тому орієнтувалися, щоб було не тільки смачно, а й корисно», – пояснила голова ГО «Волонтерра» Оксана Кириченко.
У цей час інтерес до всього українського зріс у світі. Тож друзі помічнянських волонтерів, які наразі проживають у Фінляндії, попросили надсилати їм різноманітні поробки, які вони зможуть продавати на благодійних ярмарках. Всі гроші звідти перенаправляють на рахунок ГО, а ті за них купують тканину на одяг і сітки, продукти для армії тощо.
Спробували відправити за кордон і чаї власного виробництва.
«І у Фінляндії наші чаї мають попит. Тут ми їх продавали за гривень 50 упаковку, а там за кожну готові давати по 5 євро, тобто в чотири рази більше. Ми вже і набори такі робимо: сухі чаї та супи. так ми забезпечуємо сотні захисників і захисниць – як з самої Помічної, так і з інших громад», – розповіла Оксана Кириченко.
Таким чином волонтери налагодили не тільки виробництво, а навіть збут продукції за кордоном.
Крафтова крамничка на користь захисників
Також у Помічній діє громадська організація «Сучасна жінка», які крім іншого в’яжуть взуття, плетуть маскувальні сітки, готують домашні смаколики на замовлення військових. Вже 29 лютого 2024 року вони відкриють першу в громаді волонтерську крафтову крамничку, де продаватимуть власний хенд-мейд. Тут можна буде придбати:
- в’язані шкарпетки та «сліди»,
- ляльки-мотанки,
- м’які іграшки,
- інтер’єрні світильники,
- вишиванки,
- еко-сумки та інше.
«Таким чином ми запроваджуємо соціальне підприємництво. Вироби для продажу нам надали місцеві майстри і майстрині, а всі виручені гроші ми спрямовуємо на потреби ЗСУ», – уточнила волонтерка Неля Смолій.
Мерч і соціальна кав’ярня у Кропивницькому
Інший приклад продажу власної продукції демонструють волонтери благодійного фонду «Полк Святослава Хороброго» у Кропивницькому. Вони розробили дизайн футболок з вишивкою, а гроші з продажу направляють на потреби спецпризначенців.
Згодом діяльність фонду почали розширювати, команда збільшилася, а от донатів від громади ставало менше.
«Ми вирішили розпочати соціальне підприємництво. Тож скоро в Будинку культури імені Компанійця у Кропивницькому з’являться соціальні кав’ярня і крамниця. Їх коштом ми утримуватимемо тут же “Простір хоробрих” для рідин військових», – пояснила «Гречці» виконавча директорка фонду Яна Пшеніцина.
У просторі планують проводити заходи на підтримку рідних військових, створити дитячу кімнату, а також симулятор керування дронами для всіх охочих.
Як впроваджувати соціальне підприємництво
Алла Волошина розповіла, що один з напрямків їхньої роботи є власне адвокація соціального підприємництва у громадах Кіровоградщини.
«Важливо, щоб громади Кіровоградщини ухвалили у положення про підтримку соціального підприємництва на території, включити це положення у програми соціально-економічного розвитку громад. тобто це адміністративно-правові документи, які дадуть визначення соціальним підприємствам та дозволить підтримувати їхню діяльність», – пояснила Алла Волошина.
У процесі легалізації соціального підприємництва є приклади інших областей. Такі програми підтримки вже діють у Вінниці, Львові, Івано-Франківську. Наприклад, кафе-пекарня «Горіховий дім» у Львові, прибуток з якого спрямовується на центр допомоги жінкам, які пережили насильство.
«Ми допомагаємо волонтерським організаціям сформувати пакет документів. Адже це виробництво на базі неприбуткової громадської організації. Тобто прибуток вони фактично мають, проте спрямовують його стовідсотково на соціально важливий сектор. І через відсутність чіткого визначення можуть бути складнощі з податковою», – сказала представниця «Асоціації сприяння самоорганізації населення».
Алла Волошина додала, що їхня асоціація розробила шаблон документа щодо соціального підприємництва, який пропонують органам місцевого самоврядування.
«Ми готові надіслати цей шаблон всім, кому потрібно. Наразі Кропивницька, Знам’янська і Помічнянська громади вже мають політичну волю ухвалити цей документ – програму підтримки соціальних підприємств на території», – розповіла вона.
Окрім чіткого визначення діяльності у правовому полі і уникнення проблем із фіскальними службами, легалізація соціального підприємництва дозволить волонтерам користуватися пільгами як неприбутковим організаціям – наприклад, пільгова оренда приміщення. Адже це підтримка виробництв, які вже існують, і вже роблять вклад у соціально-економічний розвиток громади.
Виконавча директорка благодійного фонду «Полк Святослава Хороброго» Яна Пшеніцина також підкреслила, що соціальне підприємництво є важливим для гуртування людей.
«Це бізнес, який кладе гроші не собі в кишеню, а на важливі для громади справи. Ми витрачаємо гроші на зарплату та оренду, а все інше віддаємо на армію, то пільгова оренда нам дозволила б ще більше віддавати на армію. Я вважаю, що соціальні підприємства мотивують людей робити більше добрих справ для своєї громади», – зауважила волонтерка.
Звернутися до КОО ВГО «Асоціація сприяння самоорганізації населення» можна через їхній сайт, сторінку у Facebook або електронною поштою infoapsoa@gmail.com.
