Що зараз із дітьми-сиротами, яких повернули з Австрії до Кропивницького
З Австрії до Кіровоградщини повернули 52 евакуйованих дітей, які є сиротами чи позбавлені батьківського піклування. Чому їх повернули до України, хоча війна триває, і що з дітьми зараз — дізналася «Гречка».
З батьками познайомились онлайн
«Мам, а ми вже додому йдемо?», — запитує 4-річний Станіслав на виході з Обласного центру медичної реабілітації та паліативної допомоги дітям. Він — один з 52 дітей, яких українська сторона повернула після евакуації з Австрії минулого тижня. За руку Станіслава тримає Юлія і Євгеній Ступови, які забирають його у свій дитячий будинок сімейного типу.
Там на нього вже чекають його рідні братик Ярослав і сестра Регіна.
«Спочатку нам дали на виховання тоді двомісячну дівчинку Регіну. А потім ми дізналися, що у неї є рідні два брати, Ярослав і Станіслав. На початку повномасштабної війни їх евакуювали до різних країн», — пояснила Юлія.
Згодом вони забрали в родину Ярослава, а нині і Станіслава.
«Зі Стасиком ми спілкувалися по відеозвʼязку, підтримували контакт. Не можна ж розлучати рідних сестер і братів. Тому ми дуже чекали, коли Стас зможе повернутися, рости у родині», — додала Юлія.
Євгеній поділився, що вже на другому такому відеодзвінку Станіслав назвав їх мамою і татом.
«Якими не були гарними умови, але сімʼя є сімʼя. У нас будинок сімейного типу, обмежена кількість дітей, є ми — тато і мама. І ми всім намагаємося дати любов, увагу, підтримку, індивідуальний підхід і довіру», — підкреслив Євгеній Ступов.
У березні 2022 року з тоді ще Будинку дитини (який наразі став Центром медичної реабілітації та паліативної допомоги дітям) у Кропивницькому до Австрії вивезли 63 дитини. Про це розповіла очільниця Служби у справах дітей Кіровоградської ОВА Наталія Чернявська, передає кореспондентка «Гречки».
«Девʼятьом дітям знайшли сімейні форми виховання за ці три роки. Мама однієї дитини поновила свої права і змогла забрати її. Одна дитина, дворічний Кирило, мав орфанне багатоорганне захворювання і, на жаль, помер у лікарні в Австрії», — сказала вона.
Відповідно 2 червня 2025 до Центру медичної реабілітації у Кропивницькому повернулися 52 дитини, з яких вісім мають паліативні захворювання.
Після повернення з Австрії ще 11 дітей (станом на 10 червня) пішли у сімейні форми виховання. Здебільшого це прийомні сімʼї чи дитячі будинки сімейного типу.
«Кандидати вже встановили контакт з дітьми онлайн. Тому по закону нам було достатньо, щоб кандидати хоча б раз зустрілися офлайн з дітьми і сама дитина дала згоду на влаштування саме у цю родину», — поінформувала Наталія Чернявська.
Також станом на 10 червня вже видано ще 15 направлень на встановлення контакту з кандидатами: це прийомні сімʼї і ймовірні усиновлювачі дітей.
У цей день, 10 червня, забирає додому маленьких Вероніку і Євгенія мама-вихователька Тетяна Білокамінська. У неї дитячий будинок сімейного типу. Старші декілька дітей, які були на вихованні, вже стали студентами, тож у домі зʼявилося місце для братика з сестричкою.
«Ми з Веронікою і Женею познайомилися онлайн, потім були на звʼязку. Врешті вони мені самі сказали: ми приїдемо і будемо називати тебе мамою. Я була тут, коли вони повернулися з Австрії — тоді ми вперше поспілкувалися вже вживу», — розповіла Тетяна Білокамінська.
Також в онлайні брат і сестра попередньо познайомилися з іншими дітьми, яких виховує пані Тетяна. Вона розповіла, що будинок сімейного типу оформила у 2008 році. У неї є одна рідна дитина — 34-річна донька.
«Я хотіла ще дітей, та лікарі заборонили більше народжувати через небезпеку для мого здоровʼя. Тому знайшли вихід ось так збільшити свою родину, і я стала мамою-вихователькою», — пояснила вона.
Водночас висловила занепокоєння щодо адаптації дітей.
«Ми тут вже звикли до сирен та укриттів, до реалій війни. А Женя з Веронікою цього ще не бачили й не розуміють. Та думаю, будемо поступово, покроково все пояснювати, щоб менше стресу в них було», — додала Тетяна Білокамінська.
Очільниця обласної служби Наталія Чернявська додала, що не всі вихованці Центру мають статус дітей-сиріт чи дітей, позбавлених батьківського піклування. Щодо деяких — справи ще розглядаються у судах, і без відповідного статусу їх не можуть віддати опікунам.
«Робота триває. І сьогодні у нас в службі були кандидати, і ми видавали направлення на контакт з дітьми. Проте робимо все відповідно до процедур, визначених законом, а це подекуди потребує часу», — підкреслила вона.
Варто зазначити, що це не перша група дітей, яких повернули з евакуації з інших країн.
«У нас всі такі заклади на Кіровоградщині вже повернули дітей з евакуації. По Кіровоградщині дитячих закладів, які виїхали за кордон і не повернулися, вже немає», — додала Наталія Чернявська.
Кожна дитина має право на родину
«Ми безпечно вдячні і благодійному фонду, й австрійському уряду, які прихистили наших дітей, і тоді це було справді необхідно. Але з плином часу ми розуміли, що ситуація у нас в області більш-менш спокійна», — розповіла Заступниця начальника Кіровоградської ОВА Катерина Колтунова.
Посадовиця пояснила, що за українським законодавством кожна дитина має право на виховання в родині, у сімейних форматах. Проте під час воєнного стану законом забороняється віддавати на усиновлення іноземцям українських дітей. Тому виходило так, що діти, перебуваючи в евакуації в іншій країні, могли перебувати лише в інституційному притулку, але не в родинах.
«Ще з 2023 року ми почали дистанційні знайомства з потенційними опікунами, прийомними родинами, будинками сімейного типу», — розповіла Катерина Колтунова.
У лютому 2025 року до Кіровоградської ОВА звернулося Міністерство закордонних справ і повідомило, що австрійська сторона готова розпочати процес повернення дітей до України. Повернення узгоджувалося тоді на рівні урядів двох країн.
«Коли проживаєш у країні без війни те, що видно з наших новин, сприймається інакше. І якраз у березні 2025 року росіяни здійснили масований обстріл по Кропивницькому. І це стало своєрідним каталізатором, чому благодійники висловили стурбованість щодо повернення дітей», — пояснила Катерина Колтунова.
Йдеться про австрійський благодійний фонд Kleine Herzen («Маленькі серця»). Його засновниця Паскаль Вайєр раніше озвучила «Гречці» занепокоєння щодо повернення дітей у Кропивницький. Проте тоді вона посилалася на новини щодо обстрілів міста, які подекуди не відповідали дійсності.
«Ми дуже вдячні пані Паскаль за щиру турботу про наших дітей. Це жінка якій справді болить за них. Проте наша задача — забезпечити дітям їхнє право провести дитинство, виховуватися у родинах. І з кожним роком затягування це право для них ставало все ілюзорнішим», — підкреслила заступниця голови ОВА Катерина Колтунова.
І додала, що на початок квітня 2025 року на Кіровоградщині вже було 62 потенційних кандидати на всиновлення цих дітей.
Інформаційні маніпуляції на дітях
Також щодо повернення дітей до Кропивницького зʼявилися інформаційні маніпуляції у соцмережах. У таких дописах припускали, що дітей повертають задля «зарплат працівникам», а не задля дотримання прав дітей на виховання в родині.
Це маніпуляції, запевнив виконуючий обовʼязки генерального директора Кіровоградського обласного Центру медичної реабілітації та паліативної допомоги дітям Петро Пастух. Він пояснив, що весь цей час персонал працював і отримував зарплату. Так, він сам постійно перебував в Австрії з дітьми як офіційний представник їхніх інтересів всі три роки. Персонал групами їздив до Австрії працювати з дітьми почергово.
Водночас Центр у Кропивницькому продовжував роботу, і за ці три роки тут зʼявилося 15 нових вихованців і вихованок.
Раніше «Гречка» розповідала про те, що таке патронатна родина і як стати патронатним вихователем.
