Як Тьотя Панда почала влаштовувати зоодискотеки і перетворилась на зірку TikTok

“Моя улюблена руханка”, “Ви дуже круті”, “А можна лайк від легенди” пишуть коментатори під відео Наталії Мієдінової, більш відомої як Тьотя Панда. Її ролики веселі, корисні і набирають мільйони переглядів в YouTube та TikTok.
Її драйвові треки давно стали трендами, під які знімають свої відео діти, волонтери, захисники, блогери та вчителі. Про свій шлях від педагога-організатора до ігромайстрині, чому ігровий супровід важливий для дітей під час війни та наскільки важливо йти за покликом серця, розповіла “Гречці” тьотя Панда.
Наразі Наталія Мієдінова живе на два міста – Кропивницький і Київ.
“Живу навіть не на два міста, а на 22. Бо є різні проєкти, до яких я долучаюсь, проводячи навчання, інтенсиви і заняття для педагогів та дітей”, — усміхається Наталія Мієдінова.
Свої відео вона знімає на заходах по всій Україні та поза її межами. Під треки в такт рухаються і дорослі і малі. Створювати контент їй в задоволення, оскільки в неї лежить душа до того, що вона робить. Саме творчість і любов до мистецтва та дітей, успадкована від матері, є мотивацією створювати різні методики, треки і не тільки протягом усього життя.
Чому важливо йти за покликом серця
Наталія родом з Енергодара, що в Запорізькій області. З дитинства вона була творчою, активною, ініціативною, любила гуртувати довкола себе дітей. Обійшла всі шкільні гуртки, брала участь в усіх виставах та шкільних концертах. Згодом організовувала різноманітні тематичні заходи, будучи помічником педагога-організатора. Її мама, вчителька історії, мріяла, що донька стане філологинею. Проте Наталія навмисно завалила вступні екзамени у виш.
Насправді вона старанно та відповідально готувалась до вступу. Але увійшовши до екзаменаційної аудиторії, зрозуміла, що її насторожує університетська академічність, яка там панувала. На екзамені вона віддала чистий аркуш паперу. Це було її перше самостійно зважене рішення, яке, за її словами, було одним із вирішальних моментів у житті.
Вона повернулась до своєї школи, але вже працювала на посаді педагога-організатора. Її взяли без педагогічної освіти, зважаючи на те, як в неї блищали очі, коли вона писала сценарії, організовувала шкільні свята, складала вірші і захоплювалась творчістю.

“Мені віддали 24 класи, це були паралелі із 5 по 7 клас. З того моменту я і впроваджувала свої авторські розробки, опановуючи гітару, складала пісні на власні вірші. Я присвячувала себе дітям, мені хотілось вкладати зернину добра, позитиву, гарного настрою змалечку, щоб підростаюче покоління зростало з любов’ю до життя і любов’ю до оточуючих людей. В цьому я відчувала свій поклик”, — говорить Наталія.
Через рік вона вступила до Миколаївської філії Університету культури. І паралельно, з першого курсу працювала у філармонії, організовуючи дитячі свята і концерти. Потім була робота в дитячих таборах та санаторіях.

“А потім все закрутилося довкола, я побачила широкий світ спеціалістів, які працюють над організацією дитячого дозвілля. Відвідала у Харкові фестиваль “Дивограй”, де відкрила для себе сферу ігромайстрів: режисерів настрою, сценаристів гарних ідей, креаторів, які створювали дитячі ігрові програми. Цей мистецький конкурс остаточно підтвердив мені, наскільки це моє покликання. Моя робота в таборах, мої вміння римувати, грати на гітарі, складати вірші, гуртувати довкола себе – це те, від чого я почувала себе неймовірно щасливою”, — підкреслила Наталія Мієдінова.

Надалі жінка почала розвиватися в цьому напрямку, долучаючись на інші дитячі табори та фестивалі. Наталія спільно з командою розробила з нуля авторську програму “Фея кольорової панчохи”, із сценарієм, власними піснями, іграми. Це дало можливість добре себе зарекомендувати і поїхати на міжнародний фестиваль “Змінимо світ на краще” до дитячого табору “Артек”, у тоді ще не окупований росією Крим.

“Працюючи з дітьми, мені хотілось докладати максимум зусиль для того, щоб виховати через любов щасливих людей, які любитимуть життя і людей довкола. Відчуваючи в цьому свій поклик і свою силу, через творчість та ігрове спілкування я намагалась створювати ситуацію радості та щастя, зважаючи на енергетику дітлахів. Мене вчили любити цю професію, віддано служити їй, що я робила і роблю завжди”, — говорить Наталія Мієдінова.
Чому тьотя Панда
Напевне саме через бажання ощасливити дітей через розваги та анімаційні ігри в молодіжній громадській скаутській організації “Скаути Києва” дітлахи називали її не вожатою чи скаут-лідеркою, а саме “тьотьою”, “тітонькою”. І оскільки, за скаутськими поняттями, кожен має обрати собі або призначають друзі асоціацію, тварину, звіра, треба було обрати для себе ім’я, як назву тварини.

“Серед скаутів зустрічались Рисі, Блискавки, Буремні Вітри та багато інших імен, які ми називаємо аватарами. Спочатку в мене не було свого аватара, я його довго шукала, а згодом воно для мене вималювалось і стало очевидним. Оскільки я в нашій скаутській тусі була однією зі старших, і була тьотьою, вирішила стати Пандою. Все тому, що я об’ємна, унікальна і прикольна, яка з дітьми завжди на одній хвилі. Ось така скаутська історія, скаут одного разу — скаут назавжди, такий девіз всесвітнього молодіжного руху“, — усміхається Наталія.

Так скаут-лідерка стала тьотьою Пандою не тільки для юних скаутів, а і для багатьох дітлахів в таборах, санаторіях та на дитячих заходах, які організовували в Україні та поза її межами.
ТikTok приніс популярність
На міжнародному фестивалі в “Артеку” світогляд Наталії Мієдінової кардинально змінився.
“За два роки до того, як російські загарбники у 2014 захопили Крим, дитячий табір приймав дітлахів із 65 країн світу. Я працювала протягом 10 років в складі оргкомітету і режисеркою фестивальних програм та гала-концертів, молодіжних вечірок. “Артек” був потужною точкою відліку, яка дала багато досвіду і напрацювань, знайомств. Навіть після його закриття послідовники кримського табору у своїх країнах продовжили цю естафету, — говорить жінка.

Наталія також працювала в дитячих таборах Херсонщини, Рівненщини, Миколаївщини, Донеччини, Одещини. Зокрема, на Донеччині, за її словами, була потужна система таборування.
Ігромайстриня потоваришувала з Олександром Кашлаковим, очолював Слов’янський культурний центр “Задзеркалля” — організацію спрямовану на розвиток молоді та їхніх ініціатив, розвиток проєктів та розширення сфери роботи.
Він створив проєкт “Лабораторія гри”, де Наталія працювала як педагогиня та менторка. В рамках проєкту майстер-класи з ігромайстерності проводили в Польщі, Італії, Бельгії. З 2014-го ігромайстри зосередились на роботі в Україні.
З початку 2014 року дитячі табори потребували підтримки. Починаючи з лютого 2022 року, за словами Наталії Мієдінової, через повномасштабну війну більшість із них припинили своє існування.
Наталію як тьотю Панду знали з часів таборівок. Завдяки проведеним семінарам та тренінгам, своїй активній позиції їй хотілось популяризації своєї творчості. Тому вирішила виходити в соцмережі, щоб про бренд тьоті Панди знали якомога більше людей.

Спочатку вона вагалась, бо бракувало знань, часу та можливостей.
“Трішки лінощі заважали, але я вирішила вийти на YouTube, як це зробили мої одеські колеги. Саме тріо професійних клоунів надихнули мене, коли я побачила їхній розважально-пізнавальний канал для дітей “Веселі саморобки”. На нашій Лабораторії в якості спікерів вони розказували, як через канал можна популяризувати свою творчість, розвивати та популяризувати свій контент. Вони спитали: “Тьотя Панда, чому не робите канал? Ми готові в цьому допомогти!”. Так в травні 2021 року ми створили канал тьоті Панди й почали знімати відеоролики на студії в Одесі і продовжуємо це робити. Друзі модерують, я знімаюсь”, — говорить тьотя Панда.
Вона спільно з чоловіком популяризують бренд тьоті Панди в TikTok, де отримала ще більше фанатів, впізнаваність та популярність.
“Мені здається, це дає змогу просуватись мій особистий бренд. До цього мої треки знали, але думали, що вони народні. На таборах мої ігрові пісні на “плюсовках” розповсюджувались з флешки на флешку, авторство не завжди фігурувало. Я впевнилась в цьому, коли сиділа в журі педагогічного конкурсу і конкурсанти мали презентувати свої улюблені музичні фішки. І тут вони співають мою пісню “Море, а над морем чайки…” і кажуть, що пісня народна, а не моя. Журі каже “Знайомтесь, ось авторка, вона перед вами”, — посміхається тьотя Панда.

Ігромайстриня стверджує, що писати власні пісні їй хотілось з дитинства. Їй хотілось впроваджувати щось нове, сучасне, цікаве й актуальне, а не тільки використовувати класику.
“Я зростала разом з державою, коли країна переходила на державну українську мову, я теж. Спочатку пісні в моїй голові народжувались двома мовами, пам’ятаю, робила двомовний переклад трьох альбомів, щоб в Одесі співали російською, а в Чернігові — українською. Потім сказала: “Баста, карапузики” і в мене все було виключно українською”, — говорить тьотя Панда.
Жінка каже, що остаточним рішенням українізації став випадок, коли на початку повномасштабної війни від “доброї” знайомої на її адресу посипались звинувачення від власниці табору в Євпаторії. Вона звинувачувала тьотю Панду в тому, що вона виховує бандерівських дітей.
“З нею в нас були гарні, теплі стосунки. Ми виступали з командою для дітей в таборі безоплатно, вона користувалась нашими програмами. Як почалась війна, побачила образливі коментарі зі звинуваченнями, я відповіла, що не буду виховувати бандерівців, буду виховувати через свою творчість юних патріотів і українців, і далі не писатиму свої пісні та вірші ворожою мовою”, — говорить тьотя Панда.
Зараз під тренди тьоті Панди знімають часто свої відео і вчителі й школярі. Для того, щоб розвантажитись психологічно і потрапити в “рекомендації” ролики знімають військові. Часто під відео можна побачити позитивні коментарі. І вмить дорослі люди перетворюються на тих дітей, які рухаються під дитячі розважальні руханки.
Чи на часі ігромайстерність
З початком повномасштабної війни питання санаторного оздоровлення дітей ще більш загострилось, на думку Наталії Мієдінової.
Живучи в Києві, вона разом з чоловіком та колегами зосередились на волонтерстві. Протягом двох місяців вона волонтерила на базі дитячого табору під Києвом.
“Ми займались волонтерством, розселенням переселенців. Шукали продукти, гуманітарні набори, одяг, готували, прибирали, прали. Потім наполягли на тому, щоб власник табору приймав переселенців, а я працювала як волонтерка з дітьми, які вимушено виїхали через війну”, — говорить Наталія.
За допомогою гри, їй як ігромайстрині, вдавалося відволікти дітей від стресу та тривог. За підрахунком Наталії, за те літо вона разом з дітьми 102 рази спускались в укриття. Тоді вона придумала “Кейс для волонтера” і готова була ділитись своїми авторськими руханками та проводити тренінги для волонтерів та всіх, хто працює з дітьми в хабах, шелтерах, дитячих таборах та освітніх просторах, щоб тримати дитячий фронт.

Паралельно жінка шукала житло для мами, яка виїздила з окупованого Енергодару. Мама Наталії наразі живе у Кропивницькому.
“Мама одразу закохалася в місто, ми її до Києва чи іншого міста виманити не можемо. Оскільки вона історикиня, то багато часу вивчала історію Кропивницького, відомих постатей, жителів та діячів. Наразі проводить екскурсії і закохує місцевих та гостей в нього”, — говорить Наталія.
Свою професійну діяльність від початку війни тьотя Панда відновлювала поступово, почала виїздити на запити приватних шкіл, садочків, які потребували ігрового супроводу з метою психоемоційної підтримки дітей під час уроків та в позашкільний час.
“Всю методику, якою я ділюся, закріплюю своїм авторським матеріалом, ігровим досвідом який я маю протягом свого життя”, — поділилась ігромайстриня.
На переконання тьоті Панди, ігровий супровід під час війни важливий, оскільки гра спрощує систему подання інформації, балансування психічного стану дитини. За її словами, психоемоційна підтримка базується на ігрових методах і прийомах.
“Будь-яка вправа на самозаспокоєння та саморегуляцію — це ігрова вправа, яка може бути пов’язана з диханням чи рухами, якщо їй придумати легенду. До прикладу, до вправи на самозаспокоєння “Метелик”, як він оживає, літає по полю чи галявині, і повертається на плечі долоньками, то гра переносить дитину з критичної ситуації в безпечне місце в ігровій формі. Так, завдяки грі можна створити все, що завгодно, що розкриє і розвине дитячу фантазію, що відволіче та заспокоїть. Педагог або ігромайстер, який працює з дітьми в стресових важких ситуаціях має знайти шлях, щоб образно намалювати дитині той безпечний світ та віднайти баланс. В цьому і полягає чудодійна сила гри”, — підкреслює ігромайстриня.
Наразі вона працює в релокованій організації “Задзеркалля”, координує та розвиває один із компонентів напрямків молодіжної роботи “Програма молодіжної участі”.
“Ми запрошуємо до участі молодь для написання проєктів, важливих для розбудови молодіжної роботи в громадах, розбудова та розвиток молодіжних центрів, моя освітня робота, яка мені до вподоби”, — говорить тьотя Панда.
Розвиваючи молодіжні проєкти в громадах Кіровоградщини Наталія Мієдінова паралельно їздить в рамках проєктів по різним куточкам України. З педагогами та дітьми в школах під “Чіку-ріку”, “Зоодискотеку”.
@pandamiedinova #тьотяpanda #тьотяпанда #українськийтікток #pandamiedinova #2023 #trend #лапкивтапки #барвінок ♬ оригинальный звук – Тьотя Panda
За два роки повномасштабної війни Наталія об’їздила багато українських шкіл та організацій. Проте в жодному закладі Кропивницького ще не була.
Вона пише цікаві історії для вас.