Що допомагає ветеранам повернутися до цивільного життя: три особисті історії
У Кропивницькому відбувся ветеранський форум «Політика Героїв. Час спільнодії». Під час нього ветерани розповіли, що їм допомогло повернутися до цивільного життя після армії, оговтатися після поранень.
У Кропивницькому 18 березня у приміщенні Донецького держуніверситету внутрішніх справ презентували ветеранський хаб та Центр національно-патріотичного виховання. Це один з етапів стратегії підтримки колишніх військових, яку розробляє і втілює Міністерство у справах ветеранів України.
Тут же після відкриття відбувся ветеранський форум «Політика Героїв. Час спільнодії». Під час нього ветерани поділилися власним досвідом про те, що їм допомогло повернутися до цивільного життя.
Стронгмен Михайло Дроботенко: «Головне — не зупинятись»
Ветеран Михайло Дроботенко переніс 27 операцій після того, як підірвався на міні. Вже зараз він є срібним призером чемпіонату світу параджиуджитсу, встановив рекорд разом з іншими ветеранами на змагання «Стронгсмен».
Він розповів, що коли підірвався на міні, то не втратив свідомості.
«Перше, що я тоді подумав — це мій крайній вихід, мене вже звідси не заберуть. Та я наклав собі турнікет, другий наклав побратим — і думки змінилися. Ні, нам все-таки потрібно жити. Померти легко, а війна продовжується, і нам потрібно продовжувати боротьбу», — поділився Михайло Дроботенко.
Після поранення військовий проходив півтора року реабілітацію. За цей час він переніс багато операцій на ногах, зокрема ампутації. Зізнається, що йому здавалося, що операції ніколи не скінчаться.
«Я хочу подякувати всім лікарям, котрі возилися ці півтора року з моїми куксами. Вони зібрали їх, дали змогу стати на протези», — розповів він.
Вже під час протезування йому запропонували доєднатися до Федерації стронгмену України. І там же він у складі команди встановив рекорд: перетягнення чотирьох вантажівок вагою 35 тонн.
«Дуже хвилювався, тому що на той час я не відчував себе в такій гарній формі, як зараз. Та це був як виклик, і я його прийняв. Я поїхав. Ми встановили світовий рекорд — і були в захваті від цього», — розповів ветеран.
Він підкреслив, що це дало йому поштовх не зупинятися, і допомагати іншим ветеранам на цьому шляху. Спорт, зокрема і адаптивний спорт — це інструмент повернути контроль над своїм тілом як для ветеранів, військових, так і для цивільних, які, зазнали поранень.
Він порадив ветеранам і ветеранкам долучатися до спорту, до активностей вже під час реабілітації, не відкладаючи на потім.
«Не плануйте — вже зараз йдіть і займіться хоч якоюсь активністю. Повірте, ви будете набагато краще себе відчувати. Хто б що не казав, що втомився — не зупиняйтесь», — закликав Михайло Дроботенко.
Варто зазначити, що він наразі подав документи на навчання, щоб стати фахівцем із супроводу для інших ветеранів війни. Співпрацює із Донецьким держуніверситетом внутрішніх справ, який релокувався до Кропивницького, у сфері спортивної реабілітації.
Відкрити власний бізнес у 60 років: ветеран Яків Горецький
До початку повномасштабної війни Яків Горецький 15 років пропрацював на станції техобслуговування для вантажівок. Та вже 25 лютого 2022 року він прийшов до найближчого ТЦК. Там його зарахували до лав 54-ї окремої механізованої бригади.
«Ми одразу дислокувалися на межі Кіровоградської і Миколаївської областей, куди сунула російська колона», — розповів він.
Раніше «Гречка» розповідала, як у місті Баштанка на Миколаївщині зупинили російський наступ на центральну частину України.
Нещодавно Якова Горецького звільнили з армії, адже йому виповнилося вже 60 років. Каже, що не задумувався раніше про власний бізнес. Проте коли дізнався, що є державні гранти для ветеранів, то вони разом з дружиною вирішили спробувати. Так відкрили власне СТО у Бобринецькій громаді.
«Зараз на СТО працюю я з сином. За умовами гранту, ми надамо роботу декільком людям — так що шукаємо працівників і будемо розширяти бізнес», — поділився ветеран.
Він зізнався, що військові завжди у нього пріоритеті у надаванні послуг.
«Військові в мене в гаражі заїжджають спокійно. Заїхали, зробили, що треба і поїхали», — додав він.
Олександр Кунгуров: «Важливо брати активну участь у житті»
Олександр Кунгуров взяв участь як модель на показі Ukrainian Fashion Week, захопився латино-американськими танцями, готується до походу на вершину Говерли.
Все це — після високої ампутації ноги внаслідок важкого поранення. Він служив у 3-му полку спецпризначення імені Святослава Хороброго. Поранення зазнав на Донеччині під час виконання бойового завдання, коли його група разом із підрозділами територіальної оборони вибивали противника зі Старомайорська.
«Коли я був в госпіталі, то важливо було зосередитись на тому, як жити далі у новому для мене фізичному стані. Це було важко», — зізнався Олександр Кунгуров.
Тоді йому дуже допомогла підтримка ветерана Михайла Дроботенка. Той заохочував займатися на турніках, до активностей. До руху, щоб не лишатися наодинці з важкими думками і не скніти в палаті.
«Рухатися важливо — і для організму, і морально дуже допомагає. Я у госпіталі поставив собі задачу: вставати щоранку о девʼятій і не лягати на ліжко до девʼятої вечора», — пояснив він.
У госпіталі Олександр, як і інші ветерани, постійно займався з реабілітологом. Після відвідував реабілітаційний центр. Зізнається, що там поставив собі мету: навчитися танцювати. Волонтери познайомили його з фіналісткою одного з сезонів шоу «Танці з зірками» Роксоляною Маланчук, яка стала його тренеркою. Згодом в мережі розлетілося відео танцю Олександра і Роксоляни.
За словами ветерана, він пробує себе у різних активностях: походи в гори, їзда верхи на конях, плавання.
Нещодавно відгукнувся на пропозицію взяти участь в Ukrainian Fashion Week. Зізнався, що це його перший досвід на подіумі і це було цікаво.
«Важливо брати участь у всьому цікавому, не сидіти на місці, не залишатися осторонь. Не варто заганяти себе у чотири стіни. Адже як сам себе налаштуєш, так воно і буде», — підкреслив Олександр Кунгуров.
І додав, що ось зараз йому мають переробити протез, адже культя з часом зменшилася. І як тільки перероблять — він збирається у похід на Говерлу.
Нагадаємо 8 порад психологині щодо того, як суспільству правильно висловлювати підтримку і вдячність ветеранам.
Раніше «Гречка» писала, як у Кропивницькому бізнес підтримує ветеранів.
