Коли мозок «говорить» уві сні: як у Кропивницькому проводять ЕЕГ та діагностують епілепсію

Джерело: коментар «Гречці» лікарки функціональної діагностики Ольги Червоненко.

Раніше «Гречка» розповідала про роботу Ольги Червоненко — лікарки функціональної діагностики у Кропивницькому, яка аналізує кардіограми, холтерівські моніторинги, спірографії та електроенцефалографії. Один із напрямків, на якому вона зосереджується останнім часом, — електроенцефалографія, або ЕЕГ, зокрема під час сну.

Епілепсія — це не завжди судоми

Епілепсія — один із напрямів, у якому Ольга Червоненко поглиблює професійну роботу. В Україні епілептологія не є окремою лікарською спеціальністю, тому пацієнтами з епілепсією займаються неврологи. Водночас у багатьох країнах епілептологія вже є окремим напрямом.

Простими словами, епілепсія — це захворювання, при якому в мозку порушується передача електричних імпульсів між нейронами. У певній ділянці мозку виникає патологічна активність, яка може проявлятися нападами.

Причини можуть бути різними: генетичні зміни, наслідки інсультів, пухлин, енцефалітів, травм або структурні зміни мозку. І залежно від того, в якій саме ділянці виникає патологічний «розряд», симптоми можуть бути дуже різними.

Багато людей уявляють епілепсію як напад, коли людина втрачає свідомість і б’ється в судомах. Такі напади справді існують і можуть бути небезпечними. Але це не єдиний прояв епілепсії.

Напад може виглядати як коротке завмирання, коли людина на кілька секунд ніби «вимикається», не реагує на зовнішній світ і дивиться в одну точку. Це називають абсансами. Бувають напади, коли людина все розуміє, але певний час не може говорити. Інколи проявами можуть бути відчуття дежавю, раптового страху, запахів, яких немає, або зміни сприйняття кольорів чи звуків.

Такі передвісники або окремі прояви епілептичного нападу називають аурами. Аура — це не «містика», а симптом, який може підказати лікарю, з якої ділянки мозку починається напад.

«Людина може роками відчувати запахи, яких немає, або раптовий страх і не знати, що це може бути проявом епілепсії», — пояснює Ольга Червоненко.

Чому симптоми у дітей важливо не пропустити

Особливо уважними, за словами лікарки, варто бути до нетипових проявів у дітей. Короткі завмирання, нічні посмикування, епізоди втрати контакту або затримки розвитку не завжди означають епілепсію, але можуть бути підставою для консультації з неврологом і направлення на ЕЕГ.

У дітей мозок активно розвивається, тому час має значення. Якщо патологічну активність виявити рано і правильно скоригувати лікування, це може зменшити ризики для розвитку.

«Не треба одразу лякатися. Але якщо є повторювані епізоди, які насторожують, краще проконсультуватися з фахівцем. ЕЕГ — це один з інструментів, який може допомогти побачити те, що не видно зовні», — пояснює Ольга Червоненко.

Чому одного ЕЕГ недостатньо для діагнозу

Лікарка наголошує: діагноз «епілепсія» не ставлять лише за одним результатом ЕЕГ або тільки за описом симптомів. Для діагнозу лікарі зіставляють кілька складових: 

• клінічні прояви, які бачить пацієнт або його близькі; 
• якісне ЕЕГ; 
• методи візуалізації, наприклад МРТ. 

Лише коли ці частини збігаються, лікар може точніше визначити тип епілепсії та підібрати лікування.

Ольга Червоненко також наголошує: не всі судоми означають епілепсію. У дітей, наприклад, можуть бути фебрильні судоми на високу температуру, які можуть більше ніколи не повторитися. Саме тому важливо не робити висновки самостійно, а звертатися до лікаря.

Що таке ЕЕГ і чому його проводять під час сну

Електроенцефалографія — це дослідження біоелектричної активності мозку. Під час процедури на голову пацієнта надягають спеціальну «шапочку» з електродами або кріплять електроди окремо. Вони не подають струм і не впливають на мозок, а лише зчитують його електричну активність.

На екрані лікар бачить хвилі, які відображають роботу мозку. Саме ці хвилі потім аналізує фахівець.

«Люди іноді бояться, що ЕЕГ — це щось страшне, що воно якось впливає на мозок. Насправді електроди просто зчитують активність, вони нічого не “вмикають” і не “вимикають”», — пояснює Ольга Червоненко.

За словами лікарки, раніше у Кропивницькому ЕЕГ здебільшого проводили без сну. Але для частини пацієнтів, особливо дітей і людей із підозрою на епілепсію, дослідження під час сну значно інформативніше. Деякі порушення можуть не проявитися, коли людина не спить, але стають помітними саме уві сні або після недосипання.

«Завдяки ЕЕГ уві сні я можу побачити епілептиформну активність у дитини. І якщо вчасно почати лікування, якщо прибрати цю активність або зменшити, то тим самим зменшується ризик, що вона вплине на розвиток дитини. Адже поки дитина росте, в неї дуже нейропластичний мозок і час — це золото», — пояснює лікарка.

ЕЕГ можуть проводити і в стані неспання. Під час такого дослідження лікар може використовувати проби активації — наприклад, світлову стимуляцію різної частоти або гіпервентиляцію, коли пацієнта просять інтенсивно подихати. У дітей така проба може допомогти виявити абсанси — короткі «завмирання», які бувають проявом епілепсії.

Як проходить ЕЕГ під час сну

Для такого дослідження важливо, щоб пацієнт заснув у кабінеті. Тому перед процедурою пацієнтам можуть рекомендувати скоротити нічний сон. Дорослим іноді радять поспати лише кілька годин, а дітям — менше, ніж зазвичай, залежно від віку. Це називається депривацією сну.

Недосипання допомагає пацієнту заснути під час процедури, а також може підвищити шанс побачити приховані порушення, бо депривація сну іноді провокує епілептиформну активність.

«Коли я записую таке дослідження, іноді відчуваю себе охоронницею снів. У кабінеті темно, пацієнт спить, а я дивлюся, що в цей час відбувається з мозком», — каже Ольга Червоненко.

Найчастіше ЕЕГ зі сном призначають при судомах, підозрі на епілепсію, затримках розвитку у дітей, нічних посмикуваннях, незрозумілих епізодах завмирання або втрати контакту.

Попит на таке обстеження у Кропивницькому великий. За словами Ольги Червоненко, пацієнти приїжджають навіть з інших міст, а запис розписаний на кілька місяців уперед.

«Батьки, яким раніше доводилося їхати в Київ чи інші великі міста, дуже добре розуміють, наскільки важливо, що така послуга з’явилася тут. Адже деякі діти є маломобільними, і поїздка до Києва чи іншого міста стає великою проблемою», — говорить вона.

Що робити під час судомного нападу

Окремий блок міфів стосується першої допомоги під час судом. Досі багато людей думають, що людині треба розтиснути щелепи, вставити ложку чи пальці до рота, щоб вона «не проковтнула язик». Насправді це небезпечно і може травмувати і людину, і того, хто намагається допомогти.

«Язик не може запасти при цьому, це міф. А от травмувати людину або себе, пхаючи щось до рота під час судом, дуже легко», — пояснює лікарка.

Ці правила стосуються саме судомного нападу, коли людина втрачає контроль над тілом або має виражені судоми. Під час такого нападу потрібно зафіксувати час, скільки він триває, покласти людину на бік, прибрати поруч небезпечні предмети, підкласти щось м’яке під голову і залишатися поряд, поки напад не мине.

Не треба хапати людину за руки й ноги, стримувати рухи або класти щось до рота.

Більшість судомних нападів при епілепсії триває до п’яти хвилин. Після нападу людина може бути дезорієнтованою ще 10, 15 або навіть 30 хвилин. У цей час важливо залишатися поруч і говорити спокійно.

«Якщо ви точно знаєте, що у людини діагностована епілепсія і це вже не перший судомний напад, потрібно убезпечити людину від травм і засікти 5 хвилин. Якщо напад триває довше або людина не приходить до тями після — тоді викликати “швидку”. Якщо ж це незнайома людина чи ви не впевнені у причині судом — одразу викликайте медичну допомогу», — пояснює Ольга Червоненко.

Як потрапити на ЕЕГ зі сном у Кропивницькому

Зазвичай пацієнт не записується на ЕЕГ самостійно «про всяк випадок». Спершу варто звернутися до сімейного лікаря або невролога. Саме лікар оцінює симптоми й визначає, чи потрібне таке обстеження.

У медзакладах Кропивницького, де працює Ольга Червоненко, більшість функціональних досліджень для пацієнтів безоплатні за електронним направленням. Виняток — ЕЕГ зі сном. Це дослідження наразі не входить у пакет послуг Національної служби здоров’я України, тому у закладі його запровадили як офіційну платну послугу.

На ЕЕГ зі сном потрібен попередній запис, бо дослідження займає більше часу і потребує підготовки. Перед процедурою лікарка пояснить, як саме підготуватися, скільки спати напередодні та що взяти з собою, особливо якщо йдеться про дитину.

Дослідження проводитиметься у КНП «Поліклінічне об’єднання», у першому поліклінічному відділенні за адресою: вулиця Габдрахманова, 5.

Записатися на дослідження мозку під час сну можна особисто у Ольги Червоненко або ж в самому медзакладі:

• особисто звернутися до першого поліклінічного відділення (Габдрахманова 5),
• написати Ользі Червоненко на Телеграм-канал @dr_olga_red
• звʼязатися через Instagram-блог.

«ЕЕГ зі сном проводжу щосуботи. На обстеження виділяється дві години, тому прошу планувати запис заздалегідь і приходити за наявності показів. Щоб пацієнти, яким справді потрібне це дослідження, могли пройти його без зайвих черг. Електронне направлення не потрібне», — порадила Ольга Червоненко.

Ольга Червоненко каже, що якісна діагностика не замінює лікаря, який лікує, але може дати йому важливу інформацію для вирішення проблеми. Саме тому ЕЕГ, особливо під час сну, для частини пацієнтів стає не просто «графіком на екрані», а способом побачити те, що мозок не показує в буденному стані.

Фото Ольги Червоненко