«Не телефонуй першою»: які гендерні стереотипи щодо побачень дратують кропивничан/-ок

Стереотипи щодо побачень і їх негативні наслідки

Згідно з патріархальними уявленнями, на початку стосунків жінкам відводиться пасивна роль, а чоловікам – активна і домінуюча. Саме від чоловіків очікується, що вони мають «добиватися» прихильності, запрошувати на побачення, оплачувати рахунки, робити подарунки, тощо. Це можна простежити у загальноприйнятих нормах етикету, соціально очікуваних діях.

Як зазначила Л. Насонова у роботі «Аналіз гендерної складової етикету взаємовідносин статей», за соціальними очікуваннями чоловіків під час побачень наділяють такими ролями:

• «здобувач» – на нього покладається купівля квитків, оплата спільного рахунку на побаченні тощо;
• «розвідник» – має перевірити наявність вільних місць у ресторані;
• «гардеробник» – має допомагати жінці  знімати та одягати верхній одяг;
• «носій» – саме чоловік має носити важкі речі чи навіть неважкі,
• «захисник» у небезпечних ситуаціях тощо.

І за тими ж нормами традиційного етикету жінка має лише приймати прояви уваги. При цьому їй належить пасивна, «слабка» роль у всьому: від соціального осуду за ініціативність у романтичних стосунках, до того, що з неї мають знімати верхній одяг та відчиняти перед нею двері.

«Традиційна риторика вимагає від громади сприяти подальшому закріпленню дискримінаційних практик, маскуючи їх під виглядом турботи, піклування, позбавлення від зайвого клопоту, тим самим відтворюючи патерналістський дискурс опіки сильнішого над слабшим», – зауважує авторка.

Та й сам вислів «цукерково-квітковий період», яким зазвичай називають перші побачення і зародження романтичних стосунків у парі, якщо зважити, каже про те, що очікується від чоловіків: дарувати квіти і солодощі. Жінці тут надається лише приймаюча роль.

Справді, на перший погляд всі ці знаки уваги не є чимось загрозливим. Проте вони створюють стереотипне уявлення, що жінки начебто не здатні самі подбати про себе і ухвалити рішення. З цим пов’язане і сумнозвісне хибне уявлення начебто «жіноче «ні» не означає «ні», яке може призвести до переслідувань і домагань.

За цим соціальним конструктом від жінки очікується, що вона має оцінити прихильністю всі ці знаки уваги – навіть якщо їх робить людина, яка є для неї неприємною. І якщо вона їх приймає – то це можна тлумачити як автоматичну згоду на стосунки.

«Ролі виявляються заздалегідь розписаними: «справжній чоловік» – активний, йому належить право/обов’язок ініціативи, він є стабільним джерелом статку та фізичної переваги; «справжня жінка» – пасивна, комфортна і завжди потребує турботи, захисту та особливого ставлення вже лише тому, що не є чоловіком», – пояснює Л. Насонова.

Водночас чоловіки беруть на себе всі ці ролі під час знайомства та залицянь, зокрема – і через острах соціального осуду, адже недотримання цих норм можуть тлумачити як «недостатню маскулінність» або невихованість. Наприклад, якщо чоловік запропонує жінці розділити рахунок або пригостити його – то це сприймається як соціально неприйнятний вчинок. Водночас ті самі дії зі сторони жінки є суспільно прийнятними.

Часто перше побачення – це час знайомства та через гендерні стереотипи, «зашиті» у правилах етикету, чоловіки можуть побоюватися запропонувати розділити рахунок, не подарувати квіти та іншими діями «порушити» стереотипні уявлення, щоб не здатися грубим.

Згодом ці стереотипи про те, що начебто чоловіки мають головувати у парі, а жінки їм підпорядковуватися, можуть продовжуватися у подальших стосунках. Детальніше про те, як ці стереотипи можуть зіпсувати подружні стосунки читайте у матеріалі «Гречки» «Як печерні стереотипи про подружні стосунки можуть стати підґрунтям для насильства».

Ініціатива і рахунок – чоловікам: соціологічне дослідження

Соціологічне опитування про ставлення українок і українців до стереотипів, які стосуються початку романтичних стосунків, проводили у 2021 році. Так, соціологічна група «Рейтинг» виявила, що більше половини респондентів вважають, що ініціативу при запрошенні на побачення має проявляти саме чоловік – так відповіли 565 опитаних. Ще 49% уточнили, що ініціатива може проявлятися і від чоловіка, і від жінки – залежно від обставин.

Гендерні стереотипи, які відводять жінці пасивну роль, а чоловікові – активну і домінуючу у романтичних стосунках, сильніше проявилися у відповідях щодо оплати рахунку. Серед опитаних 79% відповіли, що оплачувати за двох має чоловік, а 18% респондентів допустили, що оплата може бути спільна. Варіант, що жінка може пригостити чоловіка на побаченні, опитані не обирали зовсім.

Варто зазначити, що з твердженням, що саме чоловік має оплатити самостійно рахунок, погодилися 88% опитаних чоловіків і 72% опитаних жінок. Натомість серед тих, хто погодилися би оплатити порівну чек, переважають жінки.

Щодо сексу на першому побаченні, то більшість респонденток відповіли, що це є неприпустимим у будь-якому випадку. Водночас, що це залежить, швидше, від ситуації, відповіли переважно чоловіки. В цьому простежуються гендерні упередження. Адже сексуальна активність чоловіків схвалюється, а жінок – засуджується.

Гендерні упередження пов’язують маскулінність із сексуальною активністю. Тобто чоловікам соціально приписується роль людини, яка завжди готова і бажає сексу, проявляє ініціативу, водночас жінкам відводиться пасивна роль. Детальніше про стереотипи щодо сексу читайте у матеріалі «Гречки» «Як гендерні стереотипи шкодять сексуальності і здоров’ю чоловіків».

Які стереотипи щодо побачень дратують кропивничан/-ок

«Гречка» запитала у жителів і жительок Кропивницького про їхній особистий досвід перших побачень і які стереотипи щодо початку романтичних стосунків їх дратують.

Ініціатива не карається

Жителька Кропивницького Марія Ф. у коментарі для «Гречки» розповіла, що найбільше її дратує, коли від жінок ініціативності не очікують, а коли вони її проявляють – то це може розцінюватися як нав’язливість.

«Якщо мені подобається людина, то що – чекати, що вона сама здогадається, куди і коли я хочу сходити? Я вважаю нормальним проявляти ініціативу. Але коли я кажу, наприклад, мамі, що запросила хлопця на побачення, то вона каже: «Та він тепер подумає, що ти у відчаї». Сподіваюся, що ці стереотипи вже у минулому і якщо дівчина запросить чоловіка – то він подумає, що вона хоче з ним зустрітися, а не додумуватиме щось інше», – сказала вона.

З Марією погоджується її подруга Діана Л. Вона розповіла, що наразі перебуває у стосунках з хлопцем і вони не ведуть рахунок, коли хто кого має запрошувати.

«Я просто пишу йому: сьогодні ввечері в мене немає планів, буду рада зустрітися з тобою. І він вже відповідає, чи має час та настрій. І навпаки. Якщо чесно, то я не чула про таке, що дівчина не має писати першою», – зізналася дівчина.

Олександр І. зазначив, що уявлення, начебто дівчина не має писати чи телефонувати першою, вважає застарілим. Він впевнений, що це лише шкодить стосункам.

«Якщо мені сподобалася дівчина, то я хочу розуміти, чи це взаємно, а не здогадуватися по натяках.  Вона не пише, бо не хоче спілкуватися, чи бо вважає, що я маю їй писати першим? А якщо я постійно першим пишу – чи це вона сприймає як приємну увагу, чи як переслідування? Краще бути чесними одне з одним, так справді легше», – сказав кропивничанин.

Хто за кого платить?

На запитання журналістки, який стереотип дратує щодо початку стосунків, Сергій О. відповів, що це – «танці з рахунками». Йдеться про той незручний момент, наприклад, в кафе, коли приносять рахунок за двох.

«Я вважаю, що хто запрошує – той платить. Але в мене завжди є та мить страху, коли приносять рахунок – а раптом мені не вистачить грошей? Було б якось легше, якби завчасно домовлялися, що кожен платить за себе, або я би міг сказати – я пригощаю, але в мене ліміт така-то сума. Але не думаю, що після такої моєї пропозиції побачення взагалі відбудеться», – зізнався він.

Кропивничанка Ірина З. впевнена, що набагато зручніше, коли кожен платить за себе. Та зізнається, що в неї не завжди вистачає сміливості запропонувати розділити рахунок.

«Мені було б легше, якби ми заздалегідь оговорили, що кожен за себе платить. Тоді я спокійно замовляла б те, що хочу. А не соромилася, бо раптом він подумає, що я нахаба і за його рахунок поїсти прийшла. Я б сама запропонувала таке перед побаченням, але, якщо чесно, соромлюся», – розповіла вона.

Побачення – не привід для сексу

Як зізнався Валерій П., зі стереотипних уявлень його дратує, що начебто всі чоловіки ставлять собі за мету сексуальні стосунки, запрошуючи жінок на побачення.

«Я запрошую дівчину на побачення, тому що мені з нею цікаво і хочеться пізнати одне одного краще. Це не означає, що я лише сиджу і чекаю, коли вона погодиться на секс зі мною. Мета побачення для мене – це спілкування, а не спроби затягти у ліжко. А сексуальні стосунки почнуться тоді, коли ми обоє цього захочемо – незалежно від того, чи це третє побачення, чи двадцяте», – пояснив він.

Про стереотип, начебто жінка не має погоджуватися на секс раніше, ніж після трьох побачень, розповіла Катерина І. Вона впевнена, що оці поради на кшталт «чоловіки обирають одних жінок для сексу, а інших – для шлюбу», є хибними.

«Я можу захотіти людину в сексуальному плані вже після першого побачення, а потім зрозуміти, що вона мені не цікава і запропонувати більше не зустрічатися. А оці арифметичні вираховування, що раніше третього – то ти вже «шльондра», а пізніше п’ятого – то ти вже динамиш, мене дратують. Я хочу дослухатися до своїх побажань і чесно про них казати партнерові, а не розрахунки робити», – розповіла вона.

А ці квіти тепер кому?

Анастасія З. зізналася, що її дратує, коли на першому побаченні їй дарують квіти. Вона не любить зрізані рослини.

«Я розумію, що квіти вважаються універсальним подарунком: і не задорогий, і начебто всім подобається. Але коли хлопець дарує ту троянду, ще й в целофан загорнуту – то потім весь вечір ходиш з нею, як зі шлагбаумом», – розповіла вона.

За словами Анастасії, вона вважає за краще дарувати на побаченні якусь дрібницю, якщо є впевненість, що вона дійсно сподобається.

«Якщо людина казала, що обожнює, наприклад, червоні троянди – то чому б їх не подарувати. Або певні солодощі. Але робити подарунок з розрахунком бо «це має всім подобатися», то це не прояв уваги. Хочеться відчувати, що тебе сприймають як особистість, а не як стандарт», – додала дівчина.

Звісно, вибірка опитаних «Гречкою» соціологічно не є репрезентативною. Проте всі опитані зійшлися на тому, що гендерні стереотипи щодо того, як «правильно» і «неправильно» поводитися на перших побаченнях, насправді заважають бути собою і чесно озвучувати свої почуття і наміри.

«Багато чого залежить від ситуації, настрою, враження. Якоїсь універсальної схеми, що ось таке побачення і така поведінка сподобається, не існує – все індивідуально. Та як на мене, найкращий спосіб це бути чесними, хоч це і буває ніяково», – запропонувала кропивничанка Марія Ф.

Ілюстрації Катерини Гусєвої

Матеріал створено за підтримки Волинського прес-клубу