Бюджетна прозорість і проблеми з комунальним майном: що побачили експерти у Кропивницькому

Кропивницький увійшов до пілотної вибірки 11 українських міст, чию готовність до інтеграції з ЄС оцінювали у сфері публічних фінансів за 40 індикаторами. За результатами дослідження, місто демонструє помітний дисбаланс: сильну нормативну базу прозорості — і водночас суттєві прогалини в активності на ринку комунального майна та звітності розпорядників коштів.
Джерело: дані дослідження Transperancy International.

Де Кропивницький попереду
У сфері бюджетної прозорості місто отримало позитивні оцінки. Кропивницький став одним із лише трьох міст вибірки — поряд із Запоріжжям та Хмельницьким — які оприлюднили бюджетний регламент, що офіційно закріплює право мешканців брати участь у плануванні бюджету.
На офіційному сайті розміщено пряме посилання на профіль громади на державному порталі Open Budget, що спрощує доступ до фінансової інформації.
За підсумками 2025 року місто перевиконало план надходжень до бюджету — увійшовши до шістки міст, які зібрали більше доходів, ніж планували. Водночас Кропивницький, як і десять інших міст вибірки, завершив рік із бюджетним дефіцитом. Попри це, точність планування доходів загального фонду відповідає середньому показнику по вибірці.
Щодо публічних закупівель, міська рада успішно налаштувала ієрархію замовників у модулі аналітики BI Prozorro — це дає змогу відстежувати закупівлі всіх комунальних установ в одному місці.

Де Кропивницький відстає
Найслабшим місцем виявилася активність на ринку комунального майна та кількість учасників закупівель.
У 2025 році місто залучило лише 2 131 унікального учасника до процедур Prozorro — найменший показник серед усіх 11 досліджуваних міст. Для порівняння: середнє значення по вибірці становить 4 529 учасників, а лідер — Київ — залучив 12 708.
В оренді комунального майна через Prozorro.Продажі зафіксовано найнижчий рівень конкуренції серед усіх міст вибірки. Ще суттєвіше те, що у 2025 році Кропивницький не провів жодного аукціону з малої приватизації та жодних земельних торгів через електронну систему.

Аналітики пояснюють це насамперед недостатньою проактивністю міської ради у підготовці та просуванні лотів, а також загальною низькою активністю місцевого ринку. Окремою проблемою залишається звітність: незважаючи на наявність бюджетного регламенту та посилання на Open Budget, головні розпорядники коштів міста не опублікували жодного паспорта бюджетних програм і жодного звіту про їх виконання на цьому порталі. Таку саму ситуацію зафіксовано у 10 з 11 досліджуваних міст.
Що рекомендують аналітики
Для підвищення конкурентності закупівель та активізації ринку комунального майна дослідники пропонують Кропивницькому кілька конкретних кроків:
- Запровадити практику передтендерних консультацій з бізнесом і публікувати їхні результати на сайті міської ради.
- Актуалізувати та регулярно оновлювати перелік об’єктів, доступних для приватизації й оренди, готуючи детальні описи з якісними фото та реалістичними стартовими цінами.
- Активніше просувати інформацію про майбутні аукціони за межами офіційного сайту.
- Проаналізувати тендерну документацію на предмет надмірно жорстких технічних вимог або занадто стислих термінів подання пропозицій.
- Запуск процедур малої приватизації та земельних торгів через електронну систему автоматично відкриє нові можливості для залучення підприємців і може стати суттєвим джерелом надходжень до місцевого бюджету.





