У кропивницькій лікарні зменшать зарплати медикам на 15%: як пояснює ситуацію керівництво
У Кропивницькій міській Лікарні швидкої медичної допомоги (ЛШМД) (раніше лікарня №4 — ред.) з 1 липня на 15% зменшують оплату праці лікарям та середньому медичному персоналу. Медики скаржаться, що навантаження зростає, а оплата навпаки знижується. У лікарні пояснюють це недостатнім фінансуванням від Національної служби здоров’я України (НСЗУ). Деталі ситуації зʼясовувала «Гречка».
Джерела: коментарі «Гречці» хірурга ЛШМД Михайла Фєдєчкіна, гендиректорки ЛШМД Людмили Романів.
Що каже лікар медзакладу
Хірург Михайло Фєдєчкін розповів «Гречці», що наказом адміністрації лікарні по закладу з липня оплату праці знижують на 15%, попри те, що навантаження на персонал зросло. За його словами, кількість співробітників скоротилася: у відділенні чергують дві людини на добове й нічне чергування, тоді як раніше було троє хірургів.
Лікар говорить, у лікарні таке рішення пояснюють умовами воєнного стану та нестачею коштів, оскільки НСЗУ недоплачує закладу.
Хірург зазначив, що наказ стосується саме тільки Лікарні швидкої медичної допомоги.
За словами лікаря, крім того, у лікарні затримка заробітної плати триває щомісяця з січня 2026 року.
«Були загальні збори лікарні, на яких працівники виступали проти зменшення оплати праці, однак адміністрація відповіла, що позиція колективу не впливає на рішення», — зазначив Фєдєчкін.
Що каже генеральна директорка лікарні
Генеральна директорка лікарні Людмила Романів підтвердила «Гречці», що інформація про зменшення зарплат на 15% із 1 липня відповідає дійсності, і пояснила причини рішення.
За її словами, на початку 2024 року в лікарні підняли заробітну плату на 20% відповідно до постанови Кабінету Міністрів — лікарям на 20%, медичним сестрам на 13,5%. Однак через недостатнє фінансування, яке різко погіршилося з 1 січня 2026 року, заклад не може виконувати умови договору з НСЗУ.
«В нас зменшилось фінансування кожного місяця майже на 5 мільйонів. Тому ми змушені повернутися на деякий час до зменшення. Підняли на 20, знову трішки знизилася на 15. До вирівнювання фінансової ситуації, а потім повернемо назад», — пояснила Романів.
За її словами, фонд заробітної плати лікарні становить 17 мільйонів гривень на місяць, тоді як фактичні надходження — 18–19 мільйонів гривень, чого недостатньо для виконання умов договору з НСЗУ, який вимагає спрямовувати 85% коштів на оплату праці та 15% — на медикаменти й розхідні матеріали.
«Нам треба вийти на рівень використання коштів на медикаменти — 15%, а в нас тільки 5%. Це вимагається як умова договору. Якщо ми не будемо забезпечувати витрати на пацієнтів, медикаменти та розхідні матеріали, то НСЗУ договори можуть не підписати на 2027 рік», — зазначила Романів.
Вона пояснила, що заклад регулярно звітує перед НСЗУ, зокрема кожні два тижні, і отримує оцінку витрат на лікування пацієнтів. Як приклад, вона навела ситуацію, коли на значну кількість пролікованих пацієнтів фактичні витрати на медикаменти є надто низькими у порівнянні з очікуваними показниками.
Романів наголосила, що зменшення оплати праці є тимчасовим і вимушеним заходом, який стосується середнього медичного персоналу, лікарів та управлінського складу — її власна зарплата теж зменшиться. Молодший медичний персонал (санітарки, господарська служба), оплата праці якого нараховується з мінімальної заробітної плати, зміни не торкнуться.
За її словами, як альтернативу скороченню зарплат розглядали скорочення персоналу, але обрали інший варіант:
«Було два варіанти: або скорочувати персонал, або знизити всім заробітну плату у межах постанови. А як зараз людей залишити без роботи?»
Натомість вона говорить, що медикам дають можливість працювати на півтори ставки, аби мали змогу не втрачати суми заробітку.
Чому НСЗУ недоплачує
Людмила Романів при розʼясненні ситуації звернула увагу на зміну тарифів і впровадження коригуючих коефіцієнтів, які, за її словами, суттєво зменшили фінансування окремих медичних послуг.
За її словами, нові вимоги до пакетів медичних послуг і зниження тарифів ускладнюють фінансову стабільність лікарні.
«Є багато всього — моніторинги, з яких знімають кошти, недофінансування. Ми не встигаємо за цими змінами», — додала Романів.
Вона підкреслила, що загалом медична система працює в умовах браку ресурсів, через що фінансовий тиск відчувають як медики, так і пацієнти.
Директорка лікарні зазначила, що з початку 2026 року НСЗУ запровадила нові знижувальні коефіцієнти для пакетів медичних послуг: тариф на апендектомію (видалення апендициту), який торік становив близько 12 000 гривень, цього року впав до приблизно 7 000 гривень.
А, для прикладу, вартість лапароскопічної операції на додатках за тарифом становить 3900 гривень — цих коштів вистачає лише на обробку інструментарію, без урахування витрат на медикаменти, розхідні матеріали та оплату праці операційної бригади. З її слів, реальні витрати ж становлять близько 8 000 гривень.
«У всіх соціальних мережах медики заявляють, що несправедливі тарифи, що недофінансування всіх лікувальних закладів. Це не тільки в нас така проблема. Скрізь. Але у країні йде війна, тому постійний брак коштів у держави, а відповідно це впливає на всіх — і медиків, і вчителів і так далі», — підсумувала Романів.
Вона також зауважила, що оплата праці відбувається за договором з НСЗУ. І також не передбачається дофінансування з місцевого бюджету на заробітну плату — кошти міста йдуть на інші статті, зокрема харчування вимушених переселенців та інших пільгових категорій.
Романів підтвердила і затримку по виплатах. Для прикладу говорить, що останній платіж від НСЗУ лікарня мала отримати на п’ятий робочий день після подання звіту 15 червня, проте станом на 11-й робочий день кошти ще не надійшли, попри навіть вже звернення до казначейства.
«Нам потрібно зараз трішечки потерпіти, щоб потім далі піти. І чим краще ми це зробимо і швидше, тим швидше ми вийдемо на той потрібний рівень, і знову будемо отримувати ту заробітну плату», — підсумувала очільниця лікарні.
Нагадаємо, раніше «Гречка» повідомляла, що із 2027 року лікування дітей з онкологічними захворюваннями в Україні можуть зосередити у трьох референтних центрах — у Києві, Львові та Дніпрі. Водночас зʼявляється загроза того, що регіональні дитячі онкогематологічні відділення, в тому числі й у Кіровоградській дитячій обласній лікарні, можуть не впоратися з вимогами Національної служби здоровʼя України та припинити лікування таких пацієнтів.
