Як амбасадор Януковича став амбасадором Закарпаття: історія Олександра Шаталова

Бізнес по-закарпатськи

Зараз Олександр Шаталов відомий як засновник броварні «Ципа», екоферми та сироварні «Розенталь», пекарні «Гуцульска перепічка», джелатерії «Джелато-Гуцулато», ресторації «Бокораш», «Гуцульскої піцерії», ростерії «Боркут» у селі Кваси, що на Закарпатті.

Він організатор туристичної локації Пивний провулок, ініціатор модернізації залізничного вокзалу в селі Кваси, який планують перетворити на багатофункціональний громадський простір з інформаційним центром та мистецькими об’єктами та з 2022 року підтримує волонтерів, які допомагають армії.

Фактично нині в Квасах він організував повний цикл розваг для туристів. «Мріємо, щоб Кваси стали гастрономічною столицею Карпат», — каже Шаталов в інтерв’ю виданню «Бізнес.Район». І це йому непогано вдається. 

У відкритих джерелах різняться дані про переїзд Шаталова на Закарпаття — називають 2008 або 2010 рік. Проте з біографії завжди випадають кілька років, які Олександр Шаталов провів у Кропивницькому (тоді Кіровограді – авт.), як активний функціонер «Партії регіонів». Саме про ці роки ми розкажемо далі.

Кіровоградська історія Олександра Шаталова: кар’єра через «Партію регіонів»

Олександр Шаталов починав кар’єру у Донецьку, звідки він родом. А саме у Донецькій ОДА, де також працював Сергій Ларін, донецький політик і надалі його багаторічний «шеф» і соратник у партроботі.

У 2008 році регіонали посилювали свою присутність в областях. У Кіровоградську область спрямували свого «важковика» Сергія Ларіна, який на той момент уже був народним депутатом від «регіоналів». На Кіровоградщині Ларін очолив обласну організацію «Партії регіонів». Саме з Ларіним на Кіровоградщину прибув Шаталов, який був його помічником як нардепа. Вже під час президентських виборів 2010 року він був заступником голови виборчого штабу, який очолював Ларін. 

Після перемоги на виборах президента, Віктор Янукович призначає у квітні 2010 року Сергія Ларіна головою Кіровоградської ОДА. Того ж року Шаталов пройшов до облради як представник «Партії регіонів».

Російськомовний уродженець Харцизька Ларін зіштовхнувся на місці зі скепсисом: мовляв, чому областю поставили керувати немісцевого.  Політик зреагував миттєво: перейшов на українську, на свята одягав вишиванку і запровадив низку піар-заходів. Наприклад, «фірмовий тост про Кіровоградщину», яким «підкоряв серця» сільських голів і функціонерів регіону.

Водночас він просував російські наративи. Наприклад, про те, що Голодомору як явища геноциду українців не було.

У той же час активно просувається церква московського патріархату.  Священники цієї церкви відвідують політичні акції. У 2013 в області відбудеться гучний конфлікт – прихожани Київського патріархату намагаються потрапити у церкву у Новоархангельську, які фактично за сприяння обласної влади, віддали московському патріархату. Релігійна громада змогла відстояти приміщення лише згодом, через суд.

Також про тиск заявляли деякі місцеві бізнесмени. Зокрема, у 2012 Микола Онул вийшов з «Партії регіонів» після того, як його фірма не отримала гроші за ремонт Перенатального центру і стикнулась з тиском. За його словами, йому як депутата на аналогічну ситуацію скаржились багато людей.

Шлях до серця виборців: з Майдансом, чорнобривцями і адмінресурсом

У 2010 році Сергій Ларін заявив про створення благодійного фонду «Розвиток Кіровоградщини». Нібито — для «розв’язання соціальних проблем мешканців області». Регіонали наполягали, аби місцевий бізнес робив пожертви у фонд. По суті ж, гроші використовували для просування іміджевих проєктів регіоналів, а надалі — для передвиборчого піару. Керувати Фондом став саме Шаталов.   

Окрім роботи у Фонді він мав і офіційну посаду. У 2011 році, 28-річний Олександр Шаталов став першим заступником голови Кіровоградської обласної ради. Посаду створили під нього. Тодішній голова облради Микола Ковальчук заявив, що той залучатиме інвестиції в область. Нібито попри молодий вік мав десятирічний досвід інвестиційної діяльності. 

Втім, про залучені тоді Шаталовим інвестиції відомо мало. Натомість його вважали головним піарником і креативником обласної «Партії  регіонів». Один з піар-проектів — шоу Майданс.

У 2011 році обласний центр, де традиційно функціонувало багато танцювальних колективів та студій, бере участь і перемагає у танцювальному шоу «Майданс» від телеканалу «Інтер» і студії «95 квартал». Місто отримало звання «Танцювальна столиця України». Головний приз — мільйон гривень, спрямували на встановлення 10 дитячих майданчиків у місті. 

У піар цього шоу і допомогу учасникам активно вкладалась державна адміністрація. Аж до того, що на сайті держоргану публікувались новини про етапи конкурсу. Регіонали вловили — місцевим бракує приводів пишатись собою і продовжили креативити, змагаючись за любов виборця.

Згідно зі звітами «Фонду розвитку Кіровоградщини», пів мільйона гривень витратили на «Майданс» і 300 тисяч на святкування річниці цієї події за рік. Не прогадали. Деякі медіа і 10 років потому писали великі ретроспективи про перемогу в шоу.

У 2012 році починається активна підготовка до виборів у парламент. «Партія регіонів» представила кандидатів від кожного округу — переважно представників місцевого бізнесу і фермерів. Від кіровоградського округу №99 балотується Олександр Шаталов.

Він розгортає серію публічних заходів із виразними ознаками передвиборчого піару. За ініціативи Шаталова в місті проводять акцію «Мільйон чорнобривців» (яку також фінансують коштом Фонду), а гурт The Вйо випускає пісню і кліп «Кіровоград». У кліпі Шаталов з іншими посадовцями і прихильниками регіоналів поливає чорнобривці.  

Як «Фонд розвитку Кіровоградщини» допомагав партійному піару

Фонд розвитку Кіровоградщини фактично виконував роль піар-інструменту, як під час «правління» регіоналів, так і в розпал парламентської передвиборчої кампанії. Через фонд фінансували публічні ініціативи та медійні проєкти Ларіна-Шаталова, які формували позитивний імідж представників «регіоналів» і підсилювали їхню присутність в інформаційному просторі.

На сайті Кіровоградської ОДА досі можна знайти звіт про виконання обласної програми «Центральний регіон 2015», торгову марку на яку оформив фонд. Ці ж самі проєкти фігурували в агітаційних матеріалах Шаталова. 

У той час, згідно звіту фонду, опублікованому в “Україні центр” (наразі матеріал видалений, але кеші залишились) з 2011 по 2013 рік фонд отримав від фізичних і юридичних осіб майже 19 мільйонів гривень. За тодішнім курсом, це близько двох мільйонів доларів. 

За офіційною інформацією, фонд, який напряму асоціювали із засновником і його шефом, роздавав гроші сотням бюджетних установ, а також робив благодійні пожертви фізособам. Серед іншого фонд фінансував низку організацій УПЦ Московського патріархату, «Русский центр эстетического воспитания», обласне телебачення.

Згідно звіту, витрачали на реалізацію проєктів «Центральний регіон-2015», «Купуй кіровоградське», «Статський радник», «Соціальний магазин».

До речі, Фонд, за даними Юконтрол, є  власником торгових марок цих проєктів, які використовувались у передвиборчій агітації у 2012 році.

Понад мільйон нібито витратили на програму «Стоп-Радон», (одна з передвиборчих ініціатив Ларіна-Шаталова, реклама якої облетіла весь громадський транспорт, школи, медичні заклади. В інших виборчих округах під цією програмою підписувалися інші кандидати від ПР). Організатори заявляли, що у рамках проєкту у всіх освітніх та медичних закладах області встановлено ледве не 2 000 спеціальних датчиків, які збирають інформацію про вміст радону в приміщеннях. 

Щоправда, пізніше громадські активісти з’ясували, що програму фінансували з державного бюджету. 

То хто ж саме фінансував сам Фонд? Відповіді у нас немає.  За інформацією, яку у той час озвучували непублічно, скидався і великий бізнес, і фермери. Для останніх розмір внесків залежав від площі оброблюваних гектарів.

У той час були непублічні розмови, що ті, хто скидатись відмовлявся, зіштовхувався з податковим тиском. Відзначимо, що сам Шаталов категорично заперечував фінансування виборчої кампанії з благодійного фонду «Розвиток Кіровоградщини», до створення і функціонування якого причетний.

Адмінресурс і судові позови

Для піару кандидатів від партії активно використовували адмінресурс. Рекламу регіоналів масово поширювали у школах, медзакладах та на заводах. Під час робочого дня працівникам організовували добровільно-примусові зустрічі з кандидатами.

Кандидат від партії «Удар» по округу 99, Максим Кідрук звернувся до суду через виявлені факти агітації за Шаталова в стоматологічній лікарні, бібліотеці, в бюро інвентаризації, міській раді і, нарешті, в обласній лікарні. А статтею 74 Закону «Про вибори народних депутатів України» агітація в приміщеннях органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій державної та комунальної форм власності заборонена.

Агітацію за Шаталова активно вели від імені голови Кіровоградської ОДА Сергія Ларіна. Наприклад, як фіксувала Громадянська мережа «ОПОРА» цитати Ларіна використовували в агітках Шаталова.

Того ж року державним коштом театр реконструювали у форсованому режимі — роботи завершували до вересня 2012 року, фактично під старт виборчої кампанії. Театр будують так швидко і дорого (160 мільйонів гривень станом на 2012 рік це близько 2 мільйонів доларів), що менш ніж за рік після відкриття йому потрібен ремонт. Злі язики поговорювали, що улюблений підрядник ОДА знав як ефективно освоїти кошти і вчасно поділитись.

На той час майже всі медіа регіону – від приватних газет до обласного телебачення – підконтрольні регіоналам. Вся інформація про діяльність керівника ОВА і кандидатів-регіоналів подається з пієтетом і позитивом. Замовні матеріали розміщувались без жодних маркувань. За критичний матеріал можна втратити роботу.

Фактично на той час незалежними залишились інформаційний портал «Гречка» та газета «Кіровоградська правда». Саме на них Шаталов у серпня 2012 подав до суду під час виборів щодо захисту честі і гідності, адже вони писали про використання адмінресурсу. Після позову тодішній власник видання «Кіровоградська правда» Едуард Зейналов продав газету дружині Олександра Шаталова Аліні. Так у руках регіоналів опинився ще один медіаресурс. Крім цього, Аліна Шаталова у той час стала власницею рекламної агенції у місті. Саме на її білбордах на виборах піаритимуть регіоналів.

Після революції Гідності залишився вірним партії

Попри залучення адмінресурсу, тиск на опозицію й активний піар, регіонали не отримали першості на виборах в області. Олександр Шаталов, попри всі прогнози й позитивні соцопитування, програв. Його шефу Сергію Ларіну довелося «виконувати свою обіцянку» – звільнятися з посади у разі програшу в області. Попри акції-прохання його прихильників лишитися, Ларін таки звільнив посаду. Але 

у лютому 2013 отримав підвищення – став заступником голови адміністрації президента Януковича. За тиждень повноваження першого заступника голови Кіровоградської обласної ради склав і Олександр Шаталов. 

«Продовжую працювати з виборцями через громадську приймальню. Роблю все від мене залежне, аби предметно вирішити питання та проблеми, з якими звертаються люди, що стосується інших напрямків роботи, то я й надалі вестиму та підтримуватиму окремі проекти, які започаткувала наша команда. Зокрема, “Стоп радон”, “Література рідного краю”, “Єлисаветград – креативне місто”, встановлення ігрових та спортивних майданчиків», – казав тоді Шаталов, який залишився на той час депутатом обласної ради як і його шеф. 

Попри обіцянки надалі підтримувати регіоналівські проєкти, Шаталова у Кіровограді більше не бачили. Під час Революції Гідності він показово відмовчувався. Нічого не говорив про розстріл Небесної сотні. Натомість за кілька днів після вбивств активістів у Києві, жалкував за поваленим активістами Майдану монументом Сергія Кірова у Кіровограді. Людей, які знесли пам’ятник радянського діяча називав екстремістами, а перейменування площі на честь Небесної сотні прозвав незаконним. 

Після втечі свого лідера Януковича Шаталов та інші регіонали спершу зникли з інформаційного поля. Проте вже у квітні 2014, після революції Гідності, Ларін і Шаталов провели у місті збори «регіоналів» і націлилися на чергові вибори. Щоправда, під новим брендом, але все з тією ж ідеологією.

У 2014 Олександр Шаталов був 30-им у партійному списку «Опозиційного блоку» до Верховної Ради, але не пройшов. Його керівник Сергій Ларін був №6 і потрапив у парламент.

У березні 2015 на своїй, тоді ще російськомовній сторінці у Фейсбуці, Шаталов заявив, що йде з політики і відтепер займатиметься бізнесом. Наголосив, що пишається своєю роботою в «Партії регіонів» разом із Сергієм Ларіним і продовжив агітувати  за «Опозиційний блок».

Діяльність Фонду навіть намагались розслідувати. Але запізно – аж у 2015 році. 

Тоді слідчі обшукували Фонд. Підозрювали, що в період часу 2011-2013 років, посадовці «Розвиток Кіровоградщини», вчинили розтрату грошей фонду, які надходили в якості благодійної допомоги від фізичних та юридичних осіб. 

На той час низки документації, як і причетних до роботи фонду вже давно не було в місті. Справа не рушила з місця.

У 2016 році Шаталова розповів, що його бізнесом буде улюблена справа – пивоваріння. У 2019 він став єдиним власником ТОВ «Готіс».

Неприбуткова «Гірська тиса»

Історія Шаталова із Закарпаттям почалась не з пива,  а з «Гірської Тиси». 

Частина із вищеназваних закарпатських бізнесів ховаються під парасолькою одного підприємства – ТОВ «Готіс».

12 січня 2006 року рішенням Закарпатської обласної ради від 12.01.2006 № 701 вирішила продати цілісний майновий комплекс обласного комунального підприємства «Санаторій «Гірська Тиса» (Рахівський район, с.Кваси, 163). Мовляв, комунальне підприємство збиткове, самі справитись з ним не можуть. 

Продати вирішили на аукціоні за умови збереження новим власником профілю діяльності на постійній основі та кількості робочих місць протягом п’яти років. 

Переможцем аукціону стало ТОВ «Готіс». Компанію заснували 12 жовтня 2006 року, і вже за два тижні – 24 жовтня – вона вигідно придбала на аукціоні цілий комплекс будівель, через кілька місяців після того, як Віктор Янукович став Прем’єр-міністром.

На запит «Гречки», за яку ціну продали санаторій і чи були конкуренти в покупця Закарпатська обласна рада відповісти не змогла. Як і Закарпатська ОВА, пославшись на те, що відповідальний департамент ліквідували у 2021 році. Хоча на момент покупки у медіа звучала інформація про те, що санаторій обійшовся покупцю в три мільйони гривень ( на той час це близько 375 тисяч доларів).  У цю суму входять: 

• Спальний корпус загальною площею 5 257,87 кв.м.; 
• Столова загальною площею 1 334,52 кв.м.; 
• Адмінкорпус з кінозалом загальною площею 806,71 кв.м.;
• Лікувальний корпус загальною площею 759,03 кв.м.;
• Бойлерна загальною площею 111,06 кв.м.; 
• Бювет загальною площею 78,06 кв.м.;
• Котельна (з навісом) загальною площею 324,68 кв.м.

Саме власники «Готісу» привели Шаталова на Закарпаття. Він був директором ТОВки з квітня 2009 по серпень 2011 року.  Водночас з 2010 по 2016 рік перш за все він займався політикою.  

Від політика до власника британської фірми: хто володіє «Готісом»

У 2006–2010 роках компанія перебувала у власності українських фізичних осіб, склад яких і частки в статутному капіталі неодноразово змінювалися.

У жовтні–грудні 2006 року серед ключових засновників були:

• Сергій Чепурний (його внесок зріс із 400 тис. до 1 млн грн), 
• Василь Швардак (200 тис. грн) – на той час був одним із ключових представників «Партії регіонів» у Мукачеві
• Наталія Ларіна (400 тис. грн) – дружина народного депутата, а згодом голови Кіровоградської ОВА Сергія Ларіна.

У 2008–2010 роках до складу співвласників приєдналася Юлія Хмиз (внесок 1,4 млн грн). Вона була у 5 та 6 скликанні Верховної Ради  помічником народного депутата від Партії регіонів Сергія Ларіна та очолювала підприємство ТОВ «Будінвест», одним з засновників якого є Наталя Ларіна. 

У цей період директором ТОВ став Олександр Шаталов.

За даними реєстру, Наталія Ларіна щонайменше двічі виходила зі складу засновників і згодом поверталася. Вперше – у жовтні 2006 року, однак уже за місяць знову фігурувала серед співвласників. Вдруге – у квітні 2009 року, після чого знову повернулася і станом на червень 2010 року володіла часткою 1,4 млн грн.

Остаточно вона зникла зі структури власності між серединою 2010 року та кінцем 2011-го. Водночас у записах про вихід засновників у листопаді 2011 року її ім’я не згадується.

У грудні 2011 року компанія перейшла у власність кіпрської «ФЕДЕРІКА ТРЕЙДІНГ ЛІМІТЕД» із внеском 9 млн грн.

За даними аналітичної системи Юконтрол бізнес Шаталова входить до так званої групи Ларіна. 

Станом на березень 2016 року власність була поділена між двома іноземними структурами – кіпрською «ФЕДЕРІКА ТРЕЙДІНГ ЛІМІТЕД» та британською «ЛІБЕРТІ ОВЕРСІЗ ЛІМІТЕД» (по 10,5 млн грн кожна).

Варто зазначити, що у травні 2016 року короткий час серед кінцевих бенефіціарів фігурувала Камалджит Соня Каур Дезі (громадянка Великої Британії), однак у подальших записах вона зникла.

З березня 2019 року контроль над «Готісом» перейшов до Олександра Шаталова і «ЛІБЕРТІ ОВЕРСІЗ ЛІМІТЕД», директором якої також є Шаталов з 2016 року. Власники компанії невідомі.

З 2020 року Шаталов офіційно змінив своє місце реєстрації з Кропивницького на село Кваси на Закарпатті.

Щодо підприємства немає жодних кримінальних проваджень. Проте, у 2018 році Святошинський районний суду надав поліції дозвіл про проведення обшуку в робочому кабінеті, який знаходиться в комплексі будівель Санаторію «Гірська Тиса», що на праві приватної власності належить ТОВ «Готіс» . Слідчий підозрював, що там знаходяться документи особи, яка діючи за попередньою змовою організували на території Київської області схему по вербуванню та переміщенню до ЄС осіб жінок, з метою їх подальшої сексуальної експлуатації.

***
У 2024 році Шаталов став Амбасадором Закарпаття. Ми не применшуємо значення бізнесу для розвитку регіону, але хотіли аби не забували шлях, яким до нього прийшли.