Гречані блоги

Блоги небайдужих особистостей на інформаційному порталі Кіровоградщини "Гречка"

Останні записи

Положення про конкурс

...

В Україні практично завершено процес декомунізації топоніміки. Проте чимало питань залишаються відкритими. Особливо гостро проблема нових назв стоїть в перейменованому місті Кропивницький
Станом на 1 вересня 2016 року в Україні було перейменовано 917 населених пунктів, 20 районів і 27 районів у містах. На тимчасово окупованій території постанова про перейменування 70 населених пунктів і 5 районів поки не набула чинності.
Проте чимало питань залишаються відкритими. Коли буде остаточно перейменовано юридичні особи, в назвах яких присутні символи комуністичної ідеології? Коли будуть замінені всі таблички та вказівники? Коли будуть прибрані пам’ятники, меморіальні дошки, ліпнина на будівлях та інші речі, які також підпадають під декомунізацію?
І, не останнє, – яка відповідальність чекає на тих, хто саботує цей процес?
Щодо відповідальності питання найцікавіше, адже, не зважаючи на наявність відповідних статей у Кримінальному кодексі, на практиці вони не працюють. Правоохоронні органи уникають порушення кримінальних справ проти осіб, які свідомо чи несвідомо займаються пропагандою тоталітаризму.
Чи не найгостріші дебати навколо перейменування відбувались в місті Кропивницький (колишній Кіровоград).
Тут дискусія суттєво відрізнялась від інших населених пунктів, чия назва була декомунізована, адже місцева громадськість розділилася не на два табори, а на три: тих, хто проти перейменування, тих, хто за перейменування на нову українську назву, і тих, хто за повернення назви часів Російської імперії.
Ця боротьба триває з часів проголошення незалежності України, і відображається також у назвах вулиць, провулків, проїздів, тупиків, парків, площ міста.
Історія питання


Перша спроба перейменування сучасного Кропивницького відбулась 25 червня 1992 року. На спільному засіданні міської та двох районних рад було розглянуто звернення ініціативної групи щодо повернення російської імперської назви Єлисаветград.
Тоді депутати не змогли ухвалити жодного рішення, проте серед них виокремилися три умовні фракції: «патріотів», які виступали за перейменування міста на нову українську назву, «імперців», які добивались повернення дореволюційної назви, та «совків», які відстоювали комуністичну назву. Ці ж настрої панували і в суспільстві. Найбільше ж було тих, хто був проти самого перейменування через банальну звичку та страх змін.
Назва міста тягнула за собою і загальну концепцію топоніміки, яка відображалась у топонімах, архітектурі та монументах. Тож боротьба за кожну з трьох концепцій відбувалось у будь-якому рішенні органів місцевого самоврядування, що стосувалось питань топоніміки чи політики пам’яті. І кожна з трьох груп жила у власному «паралельному вимірі», створюючи власну міфологію і вірячи в неї ж.
Друга спроба змінити назву міста відбулася 16 квітня 2000 року. Тоді вирішили провести референдум.
Мешканцям міста було запропоновано визначитися: залишити теперішню назву — Кіровоград, підтримати пропозиції про присвоєння обласному центру іншої назви, або повернути стару назву Єлисаветград. Участь у місцевому референдумі взяли майже 120 тис. осіб, тобто 58% тих, хто мав право голосу.
Замість одного бюлетеня з кількома запитаннями, для цього референдуму їх виготовили три. Кожен, хто голосував, міг відповісти «Так» одразу на 3 запитання. 70,88% учасників місцевого референдуму проголосували за те, щоб залишити назву Кіровоград, 34,39% — за те, щоб змінити назву на нову (Златопіль, Інгульськ, Степоград), 32,76% — за те, щоб перейменувати на Єлисаветград.
Перейменування міста вдалося лише з третьої спроби, після прийняття декомунізаційних законів.
Зміна законодавства позбавила найбільшу групу мешканців – «совків» – можливості збереження статусу кво. Частина з них намагались саботувати процес, частина – стали просто спостерігачами, дехто почав вигадувати свої варіанти нових назв, які б відповідали «совковому» світогляду. Однак значна частина поповнила лави ментально ближчих «імперців».
Для процесу зміни назви необхідно було провести громадські слухання. Проте у тоді ще Кіровограді вони були зірвані, отже визначити одну прийнятну назву не вдалося. Депутати також відмовились брати на себе відповідальність, і вирішили провести т.зв. «громадське опитування».
Опитування не було регламентоване жодним законом й ніким не контролювалося, тому його результатів не взяла до уваги навіть міськрада, яка ініціювала цей процес. В результаті, до Верховної Ради було подано всі 7 варіантів нової назви міста: Інгульськ, Ексампей, Златопіль, Єлисаветград, Благомир, Кропивницький, Козацький. Серед яких народні депутати обрали Кропивницький – на честь Марка Кропивницького, засновника першого українського професійного театру, життя якого було тісно пов’язане з тодішнім Єлисаветградом.
Увесь процес супроводжувався численними скандалами, протестами та потужними пропагандистськими кампаніями, до яких активно долучилися політичні партії, громадські, релігійні організації, бізнес та звичайні громадяни.
Різновиди «паралельних світів»

...

Сьогодні, 8 лютого о 12:00 в Прес-клубі міста Кропивницького (вул. Соборна, 1-А, ТЦ «Копілка», 2-й поверх) відбудеться прес-конференція заступника голови Кіровоградської обласної ради Ігора Степури, який розповість про дії організованої групи осіб у Новоархангельському районі, що спрямовані на повалення існуючого державного устрою та конституційного ладу самостійної української держави – України.


...
Підставою для реагування стали звернення і свідчення громадян України – мешканців Новоархангельського району, які надали поліграфічні матеріали та фото-світлини із зображенням плакатів з певним текстовим змістом, що заперечує існуючий конституційний лад та вводить в оману громадян України. Особливу стурбованість у громадян викликав той факт, що поліграфічна продукція подібного змісту була розміщена у приміщеннях всіх сільських рад Новоархангельського району невідомими особами, які називали себе співробітниками СБУ, але в той же час, голова Новоархангельської РДА не зміг підтвердити громадянам, що він володіє інформацією, яка би підтверджувала подібну інформаційну діяльність СБУ в районі. 
...
Більше того, на зазначених плакатах відсутні будь-які вихідні дані, що мають бути в обов`язковому порядку зазначені на поліграфічній продукції, як то: дата, тираж, типографія та відповідальний за випуск такого роду друкованої продукції. Подібний факт може характеризувати ці поліграфічні матеріали, як свідому підробку зі злочинним умислом.
...
Головне, що в цих плакатах містяться твердження і залякування громадян у сепаратизмі, за принципом: якщо почуєте, що хтось називає і вживає термін «територіальна громада» - то звертайтеся за телефонами до СБУ. Що в корні і по суті є антиконституційними твердженнями, адже визначення і повноваження територіальних громад визначені статтями 140-146 Конституції України.

...

У травні  2016-року, під час IV Lviv Media Forum, видання «Наші Гроші. Львів» та соціологічна агенція «Фама» на замовлення ГО «Львівський медіафорум»  представила публіці досить інноваційний для України продукт – інтерактивну карту медіавласності, що містить інформацію про найбільші міські та регіональні ЗМІ, їхніх власників та осіб, які мають прямий вплив на роботу даних медіа.

Перевірки Держпраці

Posted Автор: Створено: в Економіка

Ні в чому не досягла такого успіху держава Україна, як в перешкоджанні вільному підприємництву. Перевірки та відверте кошмарення замість підтримки людей, що не лише ризикнули заробляти самі, а й дають таку можливість іншим. Наприкінці 2016 року законодавці зробили ще один крок «назустріч» підприємцям ввівши просто драконівські санкції за недопущення до проведення перевірки з питань оформлення трудового договору з працівниками та повноти нарахування заробітної плати.

Наприкінці року працівники апарату Кіровоградської обласної ради отримали необхідні для роботи канцелярські товари. Як заступник голови облради, я був неймовірно обурений тим фактом, що деякі з товарів є виробництва країни-окупанта Російської Федерації.

28 грудня 2016 року на запрошення членів Таужнянської сільської ради Гайворонського району Кіровоградської області я провів зустріч з представниками кількох сільських територіальних громад Гайворонського району.

24 грудня 1937 року в с. Єрки на Київщині народився український політик, публіцист, літературний критик, діяч руху опору проти зросійщення та національної дискримінації українського народу, політичний в'язень радянської системи, лідер Народного Руху України, один із творців Конституції В’ячеслав Чорновіл.

...

Інтерв'ю з Максом Кідруком

Posted Автор: Створено: в Культура

На початку листопада до нашого міста із презентацією нової книги завітав Макс Кідрук - український письменник, мандрівник, колумніст чоловічого журналу «XXL», автор трилерів «Твердиня», «Жорстоке небо», «Зазирни у мої сни» та інших книг, засновник науково-популярного проекту «Quantum». Вважається першим в Україні автором тревелогів та технотрилерів. Побував більше ніж у 30 країнах, серед яких Мексика, Еквадор, Перу, Китай, Чилі, Бразилія, Ангола, Намібія, Нова Зеландія та інші. За освітою – інженер-енергетик.

Error декомунізації

Posted Автор: Створено: в Суспільство

Знімаючи шар радянської символіки, декомунізація оголює глибший – імперський.

...
Редакція не впливає на зміст блогів і не несе відповідальності за думку, яку висловлюють автори